• Посилання скопійовано

Відшкодування шкоди покупцю-юрособі: як відобразити у бухобліку?

ТОВ, платник ПДВ і податку на прибуток, заподіяло шкоду покупцеві, постачивши обладнання, внаслідок роботи якого згоріла продукція покупця. Покупець виставив претензію на 600 тис. грн з ПДВ, яку ТОВ оплачуватиме. Як відобразити це в обліку?

Чи можна відшкодувати шкоду за рахунок забезпечення на виконання гарантійних ремонтів?

Ні, не можна. І ось чому.

Забезпечення створюють для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, зокрема на виконання гарантійних зобов’язань (п. 12 НП(С)БО 11).

Згідно з Інструкцією №291 на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на гарантійні ремонти проданої продукції, на ремонт предметів прокату тощо.

Суми витрат на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування включають до складу витрат на збут (див. п. 19 НП(С)БО 16). Тобто нарахування резерву відображають проведенням Д-т 93 К-т 473, а його використання — Д-т 473 К-т 13, 651, 661 тощо.

Забезпечення використовують для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене (п. 16 НП(С)БО 11).

Таким чином, якщо забезпечення створено для гарантійних ремонтів, використати його для погашення суми за претензією на відшкодування збитків не можна.

Як у бухобліку відобразити визнану претензію?

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11).

На момент визнання претензії виконуються норми п. 5 НП(С)БО 11, адже в цей момент оцінка такої претензії достовірно визначається і є імовірність, що підприємство погасить суму претензії. Тому в момент визнання претензії відображають зобов’язання на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Водночас визнання зобов’язання призводить до визнання витрат згідно з п. 6 НП(С)БО 16. Причому витрати на сплату претензії навряд чи можна пов’язати з доходом конкретного періоду, тож витрати визнають безпосередньо у момент визнання зобов’язання.

Отже, суму відшкодування збитків за визнаною претензією, на дату визнання такої претензії, ТОВ відображає проведенням: Д-т 949 К‑т 685 — 600 000 грн. Оплата претензії: Д‑т 685 К-т 311 — 600 000 грн.

ПДВ

До складу договірної (контрактної) вартості не включають суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань (п. 188.1 ПКУ).

Таким чином, сума за претензією з відшкодування збитків не оподатковується ПДВ.

Подібну консультацію читаємо і в ЗІР, підкатегорія 101.07, у відповіді податкової на запитання: «Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно?».

Податкова пише, що з огляду на зміст п. 188.1 ПКУ кошти, які надходять платникові податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включають до бази оподаткування ПДВ.

По суті, це означає, що покупець не має права окремо нараховувати суму ПДВ на суму збитків.

Інша річ, що до складу збитків покупця відносять і суму компенсувального податкового зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, яку покупець нарахує на вартість згорілої продукції, за умови що за цією продукцією відображався податковий кредит. Тож ТОВ відшкодовуватиме за претензією як вартість згорілої продукції, так і компенсувальний ПДВ покупця.

По суті, ПДВ тут буде складовою частиною суми збитку.

Окремо у податковому обліку ТОВ такий ПДВ не відображають.

Тож покупець не має права складати податкову накладну на суму виставленої претензії, а ТОВ не має права відображати податковий кредит, якщо такий покупець помилково складе таку податкову накладну. Але якщо покупець зареєструє таку податкову накладну, вона збільшить реєстраційний ліміт ТОВ. Тому потрібно буде або дійти згоди з покупцем про коригування такої податкової накладної (виведення її показників у нуль із причиною коригування 103, розрахунок коригування реєструє ТОВ як отримувач), або ТОВ самостійно нараховує податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, якщо покупець не відкоригує податкову накладну.

Податок на прибуток

Відображені у бухгалтерському обліку витрати (Д-т 949 К-т 685) зменшують фінрезультат до оподаткування (Д-т 791 К-т 949), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

А якщо підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці, може бути застосована різниця за пп. 140.5.11 ПКУ, яка збільшує фінрезультат до оподаткування. Умови для застосування цієї різниці такі.

Фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь:

— осіб, які не є платниками податку (крім фізосіб, які є платниками ПДФО);

— платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до пп. 44 підр. 4 розділу XX ПКУ;

— на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Тобто, наприклад, якщо сума за претензією нарахована на користь платника ЄП, коригування за пп. 140.5.11 ПКУ застосовують, а якщо на користь платника податку на прибуток на загальних підставах, — не застосовують, бо така сума збільшує фінрезультат отримувача й оподатковується у нього.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру