Суттєво. Подання заяви про повернення зайво сплачених сум ПДВ на рахунок платника не веде до призначення позапланової перевірки.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі — ПДВ), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у разі подання уточнюючих розрахунків, що зменшуюють податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період лютий — травень 2022 року, виникає надміру сплачена сума податкових зобов’язань з ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи достатньо платнику подати заяву про повернення надміру сплачених сум?
2. Чи потрібно проведення контрольно-перевірочних заходів, а саме — узгодження контролюючим органом суми переплати за результатами камеральної перевірки або за результатами документальної перевірки?
Щодо питання 1
Порядок та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 розділу ІІ Кодексу.
Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви (далі — Заява) про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статі 43 Кодексу).
Відповідно до абзацу першого пункту 43.4-1 статті 43 Кодексу у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок платника, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із Заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 43.5 статті 43 Кодексу).
Таким чином, з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку можливе повернення сум ПДВ, що обліковуються як зайво сплачені, за виключенням сум податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунку платника у порядку, визначеному пунктом 200‑1.5 статті 200-1 Кодексу, за умови відсутності податкового боргу.
Перерахування надміру сплачених коштів з рахунку в СЕА ПДВ (далі — електронний рахунок) на рахунок платника у банку здійснюється в порядку, визначеному статтею 200-1 Кодексу.
Електронний рахунок — рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу.
Відповідно до підпункту «г» пункту 200-1.4 статі 200-1 Кодексу передбачено, що на електронний рахунок платника зараховуються кошти, зокрема з бюджету, в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 Кодексу.
Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Кодексу кошти, зараховані на електронний рахунок, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.
Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Кодексу з електронного рахунку платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Кодексу передбачено, що у разі, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі — Порядок №21).
Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку №21, одним із додатків до декларації з ПДВ є «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» (додаток 4) (далі — заява (додаток 4)).
Отже, у разі прийняття рішення платником податку про перерахування на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг наявної на електронному рахунку суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного (податкового) періоду, та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву (додаток 4), відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві (додатку 4).
Щодо питання 2
Податкова звітність, яка подана платниками податків, суцільним порядком підлягає камеральній перевірці (пункт 76.1 стаття 76 Кодексу).
Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу)
Відповідно до розділу III «Опрацювання заяв платників податків на повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок. Формування електронних висновків» Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (далі — Порядок №60), Заява платника, внесена до Журналу опрацювання заяв на повернення, розглядається відповідними структурними підрозділами територіального органу ДПС.
За результатами розгляду Заяви такими структурними підрозділами територіального органу ДПС встановлюється правомірність або неправомірність повернення коштів платнику.
Крім того, підпунктом 69.1 пункту 69 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Слід зазначити, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинявся(ється) перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.