• Посилання скопійовано

Заблокували ПН на імпортне ПЗ

Підприємство в лютому завантажило програмне забезпечення іноземного постачальника. Позаяк документа від постачальника не було, ПЗ оприбуткували на підставі внутрішнього акта за прайсовою ціною 700 євро, склали ПН, яка була заблокована. У березні постачальник надав інвойс, де замість прайсової ціни була ціна 1 євро. Як бути з ПДВ? ПЗ включено до собівартості обладнання, яке реалізовано в лютому.

Оприбуткування, якщо немає документа від постачальника

Відповідно до пп. 2.5 Положення №881, якщо правилами документообігу підприємства передбачено можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюють у порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Якщо на момент оприбуткування запасів достовірно визначити їх первісну вартість неможливо, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості (пп. 9 НП(С)БО 9).

З наведеного випливає, що підприємство може оприбуткувати програмне забезпечення на підставі внутрішнього акта, якщо це передбачено його правилами документообігу. Оприбуткування здійснюють за справедливою вартістю. Тобто за ціною, за якою можна продати програмне забезпечення. В описаній ситуації ринкова ціна визначена на підставі прайсу.

Тож якщо така можливість передбачена правилами документообігу, підприємство в описаній ситуації, на наш погляд, все зробило правильно, оприбуткувавши програмне забезпечення за внутрішнім актом та за прайсовою ціною.

Бухгалтерські записи можуть бути такі:

— Д-т 28 К-т 632 — оприбутковано ПЗ за справедливою ціною;

— Д-т 902 К-т 28 — списано до собівартості реалізації проданого обладнання.

Відповідно до пп. 3.4 Положення №88, у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переносять інформацію про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначають шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Тобто якщо інвойс від постачальника отримано у березні, то у березні слід зробити коригування на суму різниці між сумою за інвойсом та сумою за внутрішнім актом:

— Д-т 28 К-т 632 — сторно на суму різниці;

— Д-т 902 К-т 28 — сторно на суму різниці.

Що робити з ПДВ?

У наведеній ситуації маємо імпорт послуг. Докладно про ПДВ при імпорті послуг ми розповіли в «ДК» №37/2022.

Якщо місце постачання — митна територія України, то підприємство має нарахувати ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати в ЄРПН.

Згідно з п. 186.3-1 ПКУ при імпорті програмного забезпечення місце постачання — митна територія України (див. «ДК» №14/2023). Тож у наведеній ситуації потрібно нарахувати ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати в ЄРПН на дату настання першої події — здійснення оплати чи оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

У наведеній ситуації першою подією є оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом. Таким документом виступає внутрішній акт.

У повній відповідності з ПКУ підприємство склало податкову накладну на підставі акта. На дату отримання інвойса потрібно було скласти розрахунок коригування до податкової накладної.

Але податкову накладну було заблоковано. Незважаючи на це, податкове зобов’язання за такою податковою накладною потрібно було відобразити в декларації з ПДВ за лютий 2023 р. у рядку 6. А після того як ця податкова накладна буде розблокована, можна подати уточнюючий розрахунок до декларації за лютий 2023 р., збільшивши податковий кредит у рядку 13.

Після того як податкову накладну буде розблоковано, потрібно подати на реєстрацію в ЄРПН складений на дату інвойса розрахунок коригування до податкової накладної. Після реєстрації такого розрахунку коригування зменшення податкового зобов’язання відображатимуть у рядку 6, а податковий кредит — у рядку 13 декларації. Водночас інформацію про зменшення податкового кредиту на підставі розрахунку коригування показують у таблиці 2.2 додатка 1 до декларації.

Отже, з наведеного вище випливає: для того щоб здійснити всю процедуру коригування ПДВ, потрібно насамперед розблокувати первісно складену податкову накладну, подавши до ДПС усі необхідні для цього документи.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру