Суттєво. Податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України сплачують самостійно ліцензіати-резиденти України з усієї суми роялті на користь нерезидента.
! Податковим агентам нерезидентів
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку оподаткування доходів нерезидента, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що товариство є юридичною особою, співпрацює на агентських умовах з різними, не пов’язаними між собою, правовласниками — юридичними особами — нерезидентами. Ці правовласники-нерезиденти передають права на використання відомих брендів, дизайнів, персонажів тощо юридичним особам — резидентам на підставі ліцензійних угод, згідно з якими Ліцензіат (Резидент), сплачує роялті Ліцензіару (Правовласнику) через Агента з такою схемою оплати:
Агент отримує роялті платіж від Ліцензіата (Резидент), Агент сплачує податок на прибуток іноземних юридичних осіб, Агент бере свою агентську комісію, Агент конвертує решту суми з гривень у долари США та платить Ліцензіару (Правовласнику). Конвертація гривні в долари США здійснюється за курсом купівлі доларів США на Міжбанківському валютному ринку України.
Платник просить надати роз’яснення, яка база для сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб: сума роялті, включаючи комісію Агента чи за мінусом комісії Агента?
Будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) у розумінні Податкового кодексу України (далі — Кодекс) (пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14) визнається роялті.
Відповідно до абзацу «в» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема роялті, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Так, згідно з вимогами пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа — підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа — підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 — 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Стосовно податкового статусу уповноваженої особи нерезидента, яка виступає посередником між ліцензіатами-резидентами України та нерезидентами та акумулює у себе належний нерезиденту дохід та здійснює розрахунок та виплату доходу такому нерезиденту слід зазначити таке.
Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу особи, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб — нерезидентів, з метою оподаткування прирівнюються до постійного представництва.
Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника-резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах.
Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь однієї або кількох осіб — нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб — нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи-нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами (абз. 15 пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Тож Кодексом надано перелік ознак (які є невиключними), що свідчать про наявність у резидента фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента відповідну діяльність, з метою оподаткування такого резидента як постійного представництва. Тобто у разі наявності будь-якої ознаки, що наведені в абзацах 11 — 14 пп. 14.1.193 ст. 14 Кодексу (які є невиключними), такий резидент з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва.
При цьому, якщо агент надає посередницькі послуги виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб — нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи — нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особам.
Відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво є платниками податку на прибуток.
Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Отже, у разі якщо діяльність агента здійснюється виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів, які є пов’язаними особами, то такий агент підпадає під визначення постійного представництва нерезидента, який відповідно до вимог пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу є платником податку на прибуток, як той, що здійснює діяльність на території України через постійне представництво.
Отже, оскільки товариство є юридичною особою, яке співпрацює на агентських умовах (агент) з різними, не пов’язаними між собою, правовласниками — юридичними особами — нерезидентами, і діяльність товариства не підпадає під визначення постійного представництва нерезидента, то обов’язок з утримання та сплати податку з таких доходів нерезидента під час їх виплати покладається на ліцензіата — резидента України, який здійснює виплату роялті на користь такого товариства — уповноваженої нерезидентом особи (агента).
Таким чином, податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України сплачують самостійно ліцензіати — резиденти України з усієї суми роялті на користь нерезидента. При цьому при подальшій передачі нерезиденту сум роялті уповноваженою особою — Агентом вказані суми повторно не оподатковуються.
Такий дохід нерезидента з джерелом походження з України, а також відповідну суму утриманого податку ліцензіат-резидент відображає, в додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).