Коментар до ІПК ДПСУ від 03.04.2023 №803/ІПК/99-00-21-02-02-06

Роялті нерезидентам через агента-резидента

Ліцензіати (резиденти України) сплачують роялті ліцензіарам (правовласникам-нерезидентам) через агента (резидента України). Хто має утримувати податок на доходи нерезидентів, який бухоблік агента? Розглянемо в цій статті.

Загальна схема сплати роялті

Основою для написання цієї статті стала ІПК ДПСУ від 03.04.2023 №803/ІПК/99-00-21-02-02-06 (див. «ДК» №17/2023). Там само наведена і схема сплати роялті, яку ми розглядаємо (див. пункти 1, 2 нижче).

1. Передача права на використання

Правовласники-нерезиденти передають права на використання відомих брендів, дизайнів, персонажів тощо юрособам-резидентам на підставі ліцензійних угод.

2. Оплата роялті через агента

За умовами ліцензійних угод ліцензіати сплачують роялті у гривнях агенту, а не правовласникам.

З отриманої оплати агент відраховує свою винагороду, сплачує податок на доходи нерезидента, решту суми конвертує з гривень у долари США та переказує ліцензіарам (правовласникам-нерезидентам).

Підсумок схеми

Агент виступає своєрідним збирачем оплати від різних ліцензіатів (резидентів) на користь різних ліцензіарів (нерезидентів).

Причому в ІПК №803/ІПК/99-00-21-02-02-06 розглянуто запит від агента, який співпрацює на агентських умовах з різними, не пов’язаними між собою, правовласниками — юрсобами-нерезидентами.

Хто має платити податок на доходи нерезидента

Відповідно до абзацу «в» пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема роялті, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Тобто роялті, що їх суб’єкт господарювання — резидент України виплачує нерезидентові, підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.

Порядок справляння цього податку наведено в пп. 141.4.2 ПКУ.

Податок утримується, якщо роялті виплачується на користь:

— нерезидента або

— уповноваженої ним особи.

Але якщо роялті отримується нерезидентом через постійне представництво в Україні, особа, яка виплачує роялті, не утримує податок на доходи нерезидента. Нерезидент самостійно оподатковує отримане роялті згідно з пп. 141.4.7 ПКУ.

Хто утримує податок?

Податок утримує особа, яка є резидентом і яка виплачує роялті нерезидентові. До таких осіб належать у тому числі, але не виключно:

— ФОПи;

— фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність;

— суб’єкти господарювання (юрособи чи ФОПи) на ЄП;

— інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України.

По суті, податок утримують будь-які суб’єкти господарювання, які є резидентами України (юрособами, ФОПами та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність) і виплачують роялті нерезидентові.

Чи, бува, не належить агент із наведеної вище схеми до постійного представництва нерезидента?

Для потреб оподаткування термін «постійне представництво» включає, серед іншого, осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та зазвичай реалізують повноваження вести переговори щодо істотних умов правочинів, унаслідок чого нерезидент укладає договори (контракти) без істотної зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі якщо зазначена діяльність провадиться особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб — нерезидентів (пп. «в» пп. 14.1.193 ПКУ).

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він провадить господарську діяльність через посередника-резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється у межах основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах.

Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь однієї або кількох осіб-нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в межах основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб — нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи-нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами (абз. 15 пп. 14.1.193 ПКУ).

Тож із цих ознак постійного представництва випливає: якщо агент надаватиме агентські послуги зі збору роялті одному нерезидентові або кільком нерезидентам, які є пов’язаними між собою, такий агент для потреб оподаткування прирівнюватиметься до постійного представництва таких нерезидентів. І тоді податок на доходи нерезидента з роялті не утримуватиметься, але прибуток нерезидента, отриманий через агента, оподатковуватиметься в загальному порядку податком на прибуток.

Якщо ж агент надає послуги зі збору роялті різним нерезидентам, які не пов’язані між собою, він не є постійним представництвом з погляду оподаткування. Але він виступає уповноваженою особою нерезидента, тому що збирає роялті від ліцензіатів з метою перерахування нерезидентам. Як ми з’ясували вище, податок на доходи нерезидентів мають утримати суб’єкти господарювання, які перераховують роялті на користь уповноважених осіб — нерезидентів.

Тож у цьому випадку податок мають утримувати і перераховувати до бюджету ліцензіати, а не агенти. Агентам надходять роялті вже за мінусом утриманого податку на доходи нерезидентів.

Такий дохід нерезидента з джерелом походження з України, а також відповідну суму утриманого податку ліцензіат-резидент відображає в додатку ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Такий самий висновок читаємо в ІПК №803/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Щоправда, в наведеній вище схемі зазначалося, що податок на доходи нерезидентів утримує агент. Саме так було сформульовано запит платника до ДПС. Але, як ми з’ясували, це помилка. Агент не утримує податку з доходів нерезидентів у вигляді роялті, якщо він не є постійним представництвом нерезидента.

ПДВ на послуги агента

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі статтею 186 ПКУ.

Відповідно до п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 ПКУ.

Такої послуги, як збирання роялті, конвертація гривні у долари та подальше перерахування роялті вже в доларах нерезидентові, немає в пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 ПКУ.

А тому, на наш погляд, в описаній ситуації місце постачання визначається згідно з п. 186.4 ПКУ за місцем реєстрації агента. Позаяк агент — резидент України, то і місце постачання послуг — митна територія України.

Отже, якщо агент є платником ПДВ, він повинен у загальному порядку нараховувати ПДВ на вартість своїх послуг, складати ПН тощо.

Докладно особливості оподаткування ПДВ ми розглянули в статті «Експорт послуг: оподаткування», опублікованій в «ДК» №40/2022.

Бухгалтерський облік агента

Кошти в сумі роялті, що їх агент збирає для нерезидента, є для агента транзитними коштами. Водночас із цих коштів агент утримує винагороду за свої послуги.

Але якщо агент — платник ЄП, він теж може утримувати свою винагороду з грошових надходжень, і це не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції. Таку думку висловлюють податківці в ІПК ДПСУ від 06.08.2021 №2983/ІПК/99-00-18-04-03-06.

Позаяк агент отримує роялті в гривнях, а потім конвертує в долари, у нього виникатимуть розрахунки в іноземній валюті.

Бухгалтерські проведення господарських операцій з купівлі іноземної валюти:

— Д-т 333 К-т 311 — перераховано кошти в гривнях для придбання іноземної валюти;

— Д-т 312 К-т 333 — отримано іноземну валюту на рахунок підприємства;

— Д-т 92 К-т 333 — відображено комісію банку;

— Д-т 942 К-т 333 чи Д-т 333 К-т 711 — витрати чи доходи на різницю між комерційним курсом валюти і курсом НБУ на дату купівлі.

Приклад Агент (платник ПДВ) отримав від ліцензіатів на свій банківський рахунок 60 000 грн роялті.

За власні послуги він утримав 6 000 грн, у т. ч. ПДВ — 1 000 грн.

54 000 грн перераховано для придбання доларів США.

На дату купівлі курс НБУ — 36,5686 грн за 1 дол. США. Комерційний курс купівлі — 37,10 грн за 1 дол. США.

Утримано комісію банку за операцію з купівлі валюти — 500 грн.

На інвалютний рахунок агента отримано від продажу гривень на міжбанківському валютному ринку 1 442,05 доларів США.

Отримані в доларах суми роялті цього самого дня перераховано нерезидентам-ліцензіарам.

На кінець звітного місяця визнано дохід від наданих послуг.

Бухгалтерський облік за даними прикладу показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік агентських операцій (за умовами прикладу)