У термінах ПКУ підприємство — резидент України експортує послуги, за які отримує від нерезидента роялті.
Якщо місце постачання таких послуг — митна територія України і підприємство-резидент є платником ПДВ, то він у загальному порядку нараховує ПДВ (див. пп. «б» п. 185.1 ПКУ).
Але згідно з пп. 196.1.6 ПКУ виплати роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Тому, якщо роялті надходить у грошовій формі, ПДВ не нараховується.
Якщо роялті надходить у негрошовій формі, ПДВ треба нарахувати в загальному порядку, якщо місце постачання послуг — митна територія України.
Згідно з пп. «а» п. 186.3 ПКУ місцем постачання наведених нижче послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — за відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належить:
— надання майнових прав інтелектуальної власності, створення на замовлення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць).
Тобто це послуги, за які і виплачуються роялті.
Для електронних послуг місцем постачання також є місцезнаходження отримувача послуг (див. п. 186.3-1 ПКУ). Це стосується роялті, сплачених за відповідні права, які постачаються через Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини (див. пп. 14.1.56-5 ПКУ).
Позаяк роялті виплачує нерезидент, то місце постачання послуг розташоване за межами митної території України. А тому такі послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ.
До речі, відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, роялті — будь-який платіж, у тому числі той, що сплачується користувачем об’єктів авторського права та/або суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).