Звільнення від ПДВ програмної продукції
Нагадаємо, що пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з пп. 14.1.225 ПКУ.
До програмної продукції, операції з постачання якої звільнено від оподаткування ПДВ, належать:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до них;
— примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
— будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
— криптографічні засоби захисту інформації.
Ще в липні 2022 року до Верховної Ради було подано законопроєкт №7611 щодо пролонгації особливостей оподаткування програмної продукції до 1 січня 2028 року. Проте і на початку 2023 року він усе ще опрацьовується в Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. А отже, ІТ-пільга не була пролонгована і з 1 січня 2023 року втратила чинність.
Загалом, найбільше проблем було не в тому, щоб застосувати пільгу з ПДВ, а в тому, щоб визначити, чи є сам об’єкт операції постачанням програмної продукції чи операцією з програмною продукцією, щоб відповідати вимогам пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Про це було написано багато консультацій та ІПК, а тепер, з 1 січня 2023 все це стало неактуальним.
Припинення дії ІТ-пільги стосується лише ІТ-компаній, які працюють в Україні, і постачання ними програмної продукції відбувається на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Ті компанії, що надають ІТ-послуги нерезидентам, і надалі застосовують пп. «в» п. 186.3 ПКУ, за яким місце постачання ІТ-послуг визначається за місцем, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, тобто за межами митної території України. Звертаємо увагу, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ взагалі, тобто це не пільговий режим оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції.
До оподаткування операцій з постачання програмної продукції та операцій з програмною продукцією застосовується загальне правило першої події згідно з п. 187.1 ПКУ. Якщо перша подія (попередня оплата або постачання без передоплати) щодо постачання програмної продукції або операції з програмною продукцією настала до 31 грудня 2022 року включно, ця операція ще буде звільненою від ПДВ. На неї складають ПН із кодом ставки 903 та кодом пільги 14060495. Друга подія (постачання в рахунок передоплати або подальша оплата) вже не змінює ситуацію з ПДВ, хай би коли вона настала — в 2022 році чи вже у 2023 році.
Така сама схема застосовується і в разі часткової оплати: та частина вартості програмної продукції, яка була оплачена або надана в рахунок подальшої оплати ще у 2022 році, ще звільнена від ПДВ, а інша частина, перша подія за якою припадає на 2023 рік, уже оподатковується ПДВ.
Нагадаємо!
Також зміни до ПКУ щодо ПДВ були внесені Законом №2836, але вони набрали чинності з 3 січня. При них ми пишемо у «ДК» №1-2/2023.
Звільнення від ПДВ операцій суб’єктів кінематографії
З 1 січня 2023 року втратили чинність ще дві норми щодо звільнення від ПДВ:
— операцій суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405 (п. 61 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);
— операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами) — п. 13-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
На заміну п. 13-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ протягом 2023 та 2024 років діятиме норма п. 13‑2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, яка звільняє від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху. Тобто тепер звільняються не всі зазначені послуги щодо фільмів, а тільки послуги щодо адаптованих фільмів. І це звільнення тимчасове.
Також протягом 2023 та 2024 років діятимуть інші «кінематографічні» пільги — відповідно до п. 12 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ до 1 січня 2025 року звільнені від ПДВ операції:
— постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів;
— постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів;
— постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України,
— постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України;
— постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України;
— постачання робіт та послуг зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
Ставка ПДВ на готельні послуги з 1 січня 2023 — 7% чи 20%?
І насамкінець нагадаємо, що з 1 січня 2023 року виникла невизначеність зі ставкою ПДВ 7% на готельні послуги.
Ця ставка була запроваджена з 1 січня 2021 року. Але вона була передбачена одночасно двома нормами ПКУ:
— постійна норма пп. «в» п. 193.1 ПКУ, яка не встановлює періоду застосування ставки 7% для готельних послуг;
— тимчасова норма п. 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, яка обмежує період дії ставки 7% — протягом 2021 та 2022 років.
До 1 січня 2023 року ставка 7% діяла і питань не виникало. А нині маємо колізію цих двох норм, адже «постійний» пп. «в» п. 193.1 ПКУ не скасовано, тож він діятиме.
Але раніше податківці були налаштовані фіскально і вважали, що ставка 7% діє тимчасово. Що вони тепер розповідатимуть стосовно цього, ми повідомимо, щойно з’явиться офіційне роз’яснення.
Позиція податківців
... згідно з п. 193.1 ст. 193 та п. 74 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків...