Зараз багато бажаючих перейти до так званої «спецгрупи» платників єдиного податку. Проте для ФОПів 1-ї або 2-ї групи це не так вже і важливо. Адже вони отримали на час війни власні пільги, встановлені Законом №2120.
Для них тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановлені спеціальні правила:
вони мають право не сплачувати єдиний податок;
декларація платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця не заповнюється за період, в якому єдиний податок не сплачувався.
Звісно, що це право не платити, а не звільнення від оподаткування як таке. Тому, якщо ви бажаєте і маєте можливість допомогти державі фінансово у цей важкий період, ви так само можете цей податок заплатити. І відповідно відобразити у декларації.
Підприємці цих груп не можуть бути платниками ПДВ. Тож зупинимося на тому, що якщо умови перебування у своїй групі ФОП не порушує, то навіть у разі отримання під час війни доходів податок з них він може не платити.
Також ФОПи-«єдинники» (так само, як ФОПи на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) звільняються від сплати ЄСВ за себе. І жодних мінімальних внесків у разі неотримання доходів!
Окремо до Закону про ЄСВ вноситься уточнення: ті, хто скористається цією пільгою, розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюють за період, в якому відповідно єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Ця норма стартувала з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення воєнного стану.
Але добровільно сплачувати ЄСВ ФОПи все ж таки зможуть. І в цьому випадку вони, звісно, мають зазначати суми такого ЄСВ в декларації.
Одразу ж в наших читачів виникло питання: а що у тих, хто не платить ЄСВ під час війни, зі страховим стажем? А це слушне запитання, адже про це у Законі №2120 ні слова. Тому діятиме загальне правило: немає сплати ЄСВ — на жаль, немає і страхового стажу. Роз’яснення контролерів з цього приводу читайте тут.
І ще одне звільнення від сплати ЄСВ! Воно встановлене теж лише для «єдинників». «Спрощенцям» 2-ї, 3-ї груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за працівників (щоб ті не втрачали страховий стаж) з коштів держбюджету.
Тобто під час періоду мобілізації, визначеного Указом №69/2022, роботодавці — платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи — підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені такими роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких ці наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.
Увага! Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, роботодавець розраховує та відображає у звітності суму ЄСВ за найманих працівників, у розмірах, передбачених ч. 5 і 14 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Тобто у зведеній зарплатній звітності (податковому розрахунку) таких працівників обов’язково треба показати.
Закон каже: для розрахунку використовуються дані звітності щодо найманих працівників щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників. А ось як це відобразити у звітності на практиці, поки що розуміння немає (Закон №2120 цього не каже).
Проте є один нюанс, встановлений Законом №2120: вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.
На підставі розрахунку, зробленого роботодавцями, ДПСУ формуватиме бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями єдиного внеску.