А ось тут роботодавці великих поблажок не отримали. Їх, як і раніше, зобов’язали сплачувати зарплату працівникам в тому розмірі, який визначений у трудовому договору (ось чому працівникам варто оформлювати прийняття на роботу документально і всі умови праці, зокрема щодо оплати праці, чітко визначати наперед).
Втім, жодних зменшень розміру мінімальної зарплати не відбулося, тож за повністю виконану норму робочого часу працівнику, якому встановлено місячний оклад, не може бути нараховано менш ніж 6500 грн. І обов’язок індексації зарплати залишився.
Єдине, в чому законодавці поступилися, це внесення до Закону №2136 прямої норми про відсутність відповідальності роботодавця у випадку затримки у виплаті зарплати, якщо роботодавець доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
При цьому: звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.