Нагадуємо, що 23 березня 2022 року було підписано Президентом та опубліковано в «Голосі України» Закон №2136, яким були внесені зміни до КЗпП.
Перша стаття Закону №2136 наголошує, що саме цей Закон визначає особливості застосування всього попереднього трудового законодавства під час війни. Тобто якщо старе законодавство каже одне, а Закон №2136 каже інше — під час війни застосовуються норми Закону №2136.
Навіть коли йдеться про головний закон України — Конституцію. Адже Закон №2136 обмежує навіть її дію — в ньому зазначено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. 43, 44 Конституції України.
Отже, під час війни обмежено право на вільний вибір праці та право на страйки для захисту власних інтересів. Це відповідає і нормам Закону про правовий режим воєнного стану, стаття 19 якого забороняє страйки, а п. 2 ч. 1 ст. 8 якого дозволяє військовому командуванню (військовим адміністраціям) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб.
Зауважимо також, що роботодавець на час війни може за власною ініціативою і зупинити дію окремих положень колективного договору (ст. 11 Закону №2136).
Які саме новації ввів цей Закон №2136, докладніше далі.