Як не змінювати штатного розпису
У разі переведення працівників на умови неповного робочого часу на період воєнного стану вносити зміни до штатного розпису не потрібно.
Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Тож роботодавець згодом може встановити працівникам неповний робочий день. Це для працівників буде зміною істотних умов праці згідно зі ст. 32 КЗпП. Проте звертаємо увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №2136 у період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Отже, в зазначеному випадку достатньо буде наказу, виданого напередодні переведення працівників на неповний робочий день, з обґрунтуванням причини зміни умов праці та зазначенням періоду запровадження (на час воєнного стану до дня його припинення або скасування) з ознайомленням працівників під підпис.
А з наступного дня після скасування воєнного стану або за потреби підприємство зможе повернутися до звичайного режиму роботи без видання додаткового наказу.
При цьому зарплата працівників розраховуватиметься пропорційно до відпрацьованого часу (того, що відповідає табелю обліку робочого часу).
Нагадаємо!
<...>
...назви посад (професій), які передбачаються в штатному розписі, повинні відповідати Класифікатору.
Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису виробляються шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказ, розпорядження), який визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.
Наказ (розпорядження), яким затверджується штатний розпис, оформлюється з дотриманням усіх вимог до організаційно-розпорядчої документації відповідно до Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, що поширюється на організаційно-розпорядчі документи (постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи, тощо), які створюються в результаті діяльності підприємств, установ, організацій та їх об’єднань усіх форм власності.
Виходячи з необхідності врегулювання та забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення та оплату праці, затвердження штатного розпису на підприємстві є обов’язковим, і відсутність останнього слід вважати порушенням вимог законодавства про працю, за яке роботодавець може нести адміністративну відповідальність відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
<...>
Лист Міністерства соціальної політики України від 25.04.2013 р. №336/13/155-13
Зміна штатного розпису
Законодавством не передбачено єдиних стандартів штатного розпису, тож він може мати довільну форму (крім бюджетних установ та організацій, які складають документ за формою відповідно до наказу Мінфіну від 28.01.2002 р. №57).
Одним із законодавчих документів, в якому згадується штатний розпис, є Господарський кодекс України. Зокрема, ч. 3 ст. 64 ГКУ передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Варіант І. Запровадження «0,5», «0,7» тощо штатної одиниці
Розробляти штатний розпис потрібно, спираючись на внутрішні організаційно-нормативні документи: діючу структуру з чисельністю працівників, положення з оплати праці.
Позаяк у штатному розписі підприємства визначається чисельність працівників за кількістю штатних одиниць за кожною передбаченою штатним розписом посадою (професією), звертаємо увагу, що посади (професії) в штатному розписі мають бути визначені з дотриманням Класифікатора професій.
Проте кількість штатних одиниць за відповідними посадами у штатному розписі не завжди обчислюється цілою штатною одиницею. Тобто якщо підприємство невелике або за посадою, на яку приймається працівник, потрібно виконувати невеликий обсяг, то у штатному розписі може бути зазначено 0,5 штатної одиниці. Для цього підприємство може скористатися Методикою розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм з праці, затвердженою наказом Мінпраці від 04.09.2000 р. №222; Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 26.09.2003 р. №269; Міжгалузевими нормативами чисельності працівників юридичної служби, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 11.05.2004 р. №108, тощо.
Розмір 2/3 від окладу в штатному розписі встановити не можна. Розрахунок у розмірі 2/3 тарифної ставки від встановленого працівникові окладу проводиться у разі простою згідно зі ст. 113 КЗпП.
Щодо місячного фонду заробітної плати зазначимо таке. Фонд заробітної плати на місяць складається зі сум посадового окладу, доплат та надбавок. Визначається він за кожною посадою окремо. Щоб визначити фонд заробітної плати на рік за кожною посадою, потрібно помножити місячний фонд на відповідну кількість місяців.
Якщо для посади у штатному розписі передбачено не цілу штатну одиницю, а її частину, то:
— у графі «Кількість штатних одиниць» зазначають «0,5», «0,7» тощо;
— у графі «Фонд заробітної плати» — зарплату, що припадає на цю частину;
— у графі «Посадовий оклад» — суму цілого окладу.
Такі зміни до штатного розпису керівник підприємства може затвердити особисто або наказом. Наказ доречний, якщо штатний розпис змінюють упродовж року або є додаткові вказівки про введення документа в дію (п. 3 гл. 6 розділу ІІ Правил організації діловодства).
Варіант ІІ. У штатному розписі наводять лише цілі одиниці
За цим варіантом для посади у штатному розписі завжди передбачається ціла штатна одиниця, тоді:
— у графі «Кількість штатних одиниць» зазначають «1»;
— у графі «Фонд заробітної плати» — зарплату, що припадає на відповідну частину місячного посадового окладу залежно від зайнятості працівника — повної чи неповної;
— у графі «Посадовий оклад» — суму цілого окладу.
Місячний фонд оплати праці у такому разі визначатиметься за правилом, роз’ясненим вище.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Класифікатор професій — Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327.
- Правила організації діловодства — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. №1000/5.