Які операції з алкоголем оподатковуються
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним податком (пп. 213.1.9 ПКУ).
Особа, яка здійснює таку реалізацію, є платником акцизного податку (пп. 212.1.11 ПКУ).
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (див. пп. 14.1.212 ПКУ).
У ситуації, яку ми розглядаємо, реалізація — це завжди продаж за плату. Роздрібний продаж алкогольних напоїв завжди реєструють через РРО/ПРРО незалежно від того, як отримали оплату — готівкою, карткою чи переказом на рахунок продавця. Розрахунковою операцією тут є сама передача алкоголю роздрібному покупцю, який не є суб’єктом господарювання, тож датою формування чека буде дата передачі товару покупцю.
Безоплатна передача алкогольних напоїв не належить до операцій реалізації, а тому з таких операцій акциз не сплачують. Щоправда, для безоплатної роздачі (передачі) алкоголю також має бути ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Такий самий висновок читаємо у відповіді податкової на запитання в ЗІР, підкатегорія 114.02: «Чи оподатковуються акцизним податком операції з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів), якщо такі товари розповсюджуються безоплатно (під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо) без проведення розрахункової операції?».
Якщо алкогольні напої зіпсовані, знищені, виявлено їх нестачу під час інвентаризації, то вони вважаються проданими, отже, за загальним правилом на вартість таких напоїв нараховують акцизний податок (див. пп. 14.1.212 ПКУ). Але ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ:
— товар втрачено внаслідок форс-мажорних обставин, що документально зафіксовано;
— товар примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону №4765, за умови що платник не отримуватиме компенсацію за такий товар;
— товар безоплатно передано ЗСУ, СБУ і т. д.;
— товар надано як гуманітарну допомогу.
Які напої належать до алкогольних
Перелік підакцизних алкогольних напоїв, пива із зазначенням кодів УКТ ЗЕД наведено в пп. 215.3.1 ПКУ.
Тому, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продає напої, які мають один із кодів та відповідають опису, наведеному в зазначеному підпункті, такі напої належать до підакцизних товарів.
Зверніть увагу:
— квас «живого» бродіння хоча й належить до алкогольних напоїв, але підакцизним товаром не є. Щодо квасу «живого» бродіння докладніше ми писали у статті «Зміни щодо акцизного податку у 2018 році» в «ДК» №3/2018;
— безалкогольне пиво не є алкогольним напоєм і тому не є підакцизним товаром.
Окремі особливості розрахунку, сплати акцизного податку
Базою оподаткування є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку) підакцизних товарів (пп. 214.1.4 ПКУ).
Причому до бази оподаткування ПДВ «роздрібний» акциз не включається (див. п. 188.1 ПКУ).
Ставка акцизного податку — 5% (див. пп. 215.3.10 ПКУ).
Сума акцизу зазначатиметься в чеку РРО/ПРРО.
Приклад Ціна продажу алкогольного напою без урахування акцизного податку — 240 грн, у т. ч. ПДВ — 40 грн.
Акцизний податок становить 12 грн (240 х 5%).
Остаточна роздрібна ціна — 252 грн (240 + 12), у т. ч. ПДВ — 40 грн, акцизний податок — 12 грн.
Датою виникнення ПЗ з акцизного податку є (див. п. 216.9 ПКУ):
— у разі розрахунків готівкою — дата здійснення розрахункової операції згідно із Законом про РРО;
— для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару, а в разі реалізації товарів ФОПом на ЄП — дата надходження оплати за проданий товар;
— для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу під час перевірки таким органом, — дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Консультують податківці
До якого контролюючого органу повинні подавати податкові декларації акцизного податку та сплачувати акцизний податок СГ роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, у тому числі які перебувають на обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП?
Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, у тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або які перебувають на основному обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків (далі — ВПП), повинні подавати податкові декларації акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
Сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів здійснюється до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
При цьому суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, у тому числі які перебувають на обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП, мають стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, що територіально обслуговує адміністративно-територіальну одиницю, на якій розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів. Взяття на облік за неосновним місцем обліку ВПП здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку.
ЗІР, підкатегорія 114.07
Реєстрація платником, подання декларації, сплата акцизу
Відповідно до пп. 212.3.1‑1 ПКУ особи — суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують підакцизні товари, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Водночас згідно з п. 49.2-1 ПКУ платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний установлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Зазвичай торгівля алкоголем — це «привілей» платників податків на загальній системі, як ФОПів, так і юросіб. Проте є винятки, а саме: ФОП на єдиному податку може торгувати деякими алкогольними напоями:
— столовими винами (ліцензія не потрібна);
— пивом (потрібна ліцензія на пиво);
— сидром та перрі без додавання спирту (потрібна ліцензія на сидр та перрі).
Юрособи-«єдинники» не можуть торгувати алкоголем узагалі — див. пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.
Декларацію з акцизного податку подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації за формою, затвердженою Наказом №14 (п. 223.2 ПКУ).
Таким чином, реєстрація платником акцизного податку при роздрібній торгівлі алкогольними напоями здійснюється через подання декларації. Тож окремо спеціальна реєстрація через подання якоїсь заяви не здійснюється.
Наприклад, суб’єкт господарювання отримав ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у жовтні 2022 року. У такому разі незалежно від того, чи здійснювався роздрібний продаж напоїв, треба подати декларацію з акцизного податку за жовтень не пізніше 20 листопада 2022 року. Але позаяк це вихідний день, то граничний строк переноситься на перший робочий день після вихідного, тобто на 21 листопада 2022 року.
Через подання декларації здійснюється як декларування суми акцизного податку, належного до сплати (якщо була реалізація алкогольних напоїв), так і реєстрація платником податку.
У декларації заповнюють розділ Д.
Разом із декларацією складають і подають додаток 6 (див. таблицю). Відповідно до п. 10 розділу V Порядку №14 додаток 6 заповнюють під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої розташовані місця реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за КАТОТТГ.
Таблиця
Заповнення рядків таблиці додатка 6
| Номер рядка і вид підакцизної продукції | Які алкогольні напої відображаються |
| Рядок 1.1 — лікеро-горілчана продукція | У цьому рядку зазначають горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої, своєю чергою, поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначають слабоалкогольні напої: алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш ніж 14,0 г на 100 см куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю, зокрема «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» тощо |
| Рядок 1.2 — виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше | Виноробна продукція — вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід. На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 зазначають інші спиртові дистиляти: віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не належать до рядка 1 |
| Рядок 1.3 — пиво | Пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне — «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, зазначене у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром |
| Рядок 1.5 — підакцизні товари, що були зіпсовані, знищені, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено | Загальна сума списаних товарів, за якими нараховано акцизний податок. Наводити такі товари за видами в зазначених вище рядках не потрібно |
Дивимося також відповідь податкової на запитання в ЗІР, підкатегорія 114.07: «Який порядок заповнення реквізитів: «Код території» та «Код операції» заголовної частини додатка 6 до декларації акцизного податку та розділу Д декларації акцизного податку?».
Податкова відповідає, що у графі «Код території» розділу Д декларації та додатка 6 зазначають код згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем КАТОТТГ (далі — Код території).
У заголовній частині додатка 6 у значенні «Розділ» ставлять літеру — «Д» та відповідно код операції «Д1.1» («Д.1.n», де коефіцієнт n — дорівнює кількості додатків, поданих до декларації).
Розділ Д декларації заповнюють на підставі додатка 6, при цьому:
— у рядках Д1.1 — Д1.n у першій графі зазначають коди розділу та операцій з роздрібної реалізації пива та алкогольних напоїв (коефіцієнт n — кількість рядків розділу Д за операціями Д1.1 — Д1.n, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до декларації);
— у рядках Д1.1 — Д1.n у другій графі — Код території відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
З наведеного випливають такі висновки:
1) якщо всі пункти продажу розташовані на території з однаковим кодом КАТОТТГ, то подають одну декларацію і один додаток 6;
2) якщо пункти продажу розташовані на територіях із різними КАТОТТГ, але обслуговуються однією податковою, то подають одну декларацію і кілька додатків 6 за кожним КАТОТТГ;
3) якщо пункти продажу розташовані на територіях з різними КАТОТТГ і обслуговуються різними податковими, то подають кілька декларацій — до кожної з цих податкових.
Подібна консультація податкової щодо заповнення таблиці додатка 6 наведена у відповіді на питання в ЗІР, підкатегорія 114.07: «Як при заповненні Додатка 6 до декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, пиво?».
Сплатити акциз потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (пп. 222.1.1 ПКУ). Акциз сплачують за місцем здійснення реалізації товарів (пп. 222.3.2 ПКУ). Тобто до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
Дивимося відповідь податкової на запитання в ЗІР, підкатегорія 114.06: «За якими кодами бюджетної класифікації сплачується акцизний податок?».
Податкова наводить коди бюджетної класифікації для різних видів підакцизної продукції, в тому числі для акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — 14040200.
Акциз у разі повернення алкогольних напоїв
Як визначається база оподаткування акцизним податком СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді)?
База оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.
ЗІР, підкатегорія 114.03
Акцизний податок у чеку РРО/ПРРО
Серед іншого, в чеку РРО/ПРРО слід зазначати (див. п. 2 розд. ІІ ПКУ):
— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7);
— цифровий штрихкод марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9);
— окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону про РРО під час розрахункових операцій у разі продажу підакцизних товарів такі операції слід проводити через РРО/ПРРО, з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також цифрового штрихкоду марки акцизного податку (серія та номер) у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями
Роздрібна торгівля алкогольними напоями підлягає ліцензуванню згідно з нормами Закону №481. Правила подання заяви на надання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями є такими самими, як і для ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, ми розглянули їх у статті «Акциз при продажу тютюнових виробів уроздріб» у «ДК» №42-43/2022.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Наказ №14 — Наказ Мінфіну від 23.01.2015 р. №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку».
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.