Давальницька переробка еквівалентних товарів

Еквівалентні товари згідно з митним законодавством

Під еквівалентними товарами розуміються українські та іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними і технічними характеристиками іноземним товарам, які вони замінюють, ввезеним для операцій з переробки на митній території України (ч. 1 ст. 158 МКУ).

Продукти, отримані внаслідок переробки еквівалентних товарів, для потреб застосування глави 23 «Переробка на митній території» (ст. 147— 161) МКУ вважаються продуктами переробки іноземних товарів (ч. 1 ст. 158 МКУ).

Дозволяється реекспорт продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів, до ввезення товарів для переробки на митній території України або до завершення операцій з їх переробки (ч. 3 ст. 158 МКУ).

Тобто з наведеного випливає, що переробник може замість сировини нерезидента використати для переробки власні товари. Отримана внаслідок цього продукція вважатиметься продукцією переробки іноземних товарів, яка вивозитиметься в митному режимі реекспорту.

На заміну витрачених власних товарів переробник повинен отримати ввезені в митному режимі переробки на митній території України товари нерезидента-замовника.

Тобто має відбутися обмін власних товарів на товари нерезидента.

Відповідно до п. 206.12 ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, установлених ст. 23 МКУ.

Тобто до ввезених на митну територію України іноземних товарів, ввезених на заміну еквівалентних товарів, застосовується звільнення від ПДВ.

Процедура виконання норм ст. 158 МКУ щодо еквівалентних товарів встановлена Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Мінфіну від 31.05.2012 р. №657.

Згідно з п. 9 розд. V Порядку №657, еквівалентна компенсація допускається щодо товарів, зазначених у додатку до заяви на отримання дозволу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

У рядку 11 «Еквівалентна компенсація» цієї форми слід поставити позначку в полі «Так».

Далі в таблиці 11.1 наводять еквівалентні товари, а також іноземні товари, які ввозяться їм на заміну:

— код товарної підкатегорії УКТ ЗЕД;

— найменування, виробник, комерційна якість, технічні характеристики;

— кількість;

— вартість.

Таким чином, як прямо зазначено в цій формі, код УКТ ЗЕД товарів наводиться на рівні підкатегорії, тобто це повний код, на рівні 10 цифр.

Як зазначено в ч. 1 ст. 158 МКУ, еквівалентні товари мають бути ідентичні іноземним товарам, які їх замінюють, за характеристиками:

— описовими,

— кількісними і

— технічними.

Чи має бути однаковим код УКТ ЗЕД цих товарів на рівні підкатегорії, в МКУ не уточнено. На наш погляд, за буквального розуміння, має. Адже описові і технічні характеристики мають бути ідентичні, тобто однакові. Така ідентичність і досягається на рівні підкатегорії.

Але позаяк прямо про це в МКУ не сказано, для уникнення непорозумінь з митними і податковими органами може бути доцільним звернутися до митних органів за консультацією.

Запитання на «гарячу лінію» «ДК»

Маємо укладений договір із материнською компанією на надання послуг переробки на давальницьких умовах.

Під час виробництва деяких видів готової продукції сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить менше ніж 20% від загальної вартості готової продукції. Тобто під час виробництва може виявитися, що для виготовлення продукції сировини замовника недостатньо, і тому, для уникнення простою та для того, щоби вписатися у встановлений строк переробки, ми можемо використати ідентичний матеріал, який міститься у нас на складі та є власністю підприємства. Надалі замовник має повернути нам цей матеріал. Тобто йдеться про «еквівалентну компенсацію» чи «еквівалентні товари».

Нам відомо, що у межах конкретного контракту можна застосувати еквівалентну компенсацію (тобто скористатися нормами ст. 158 МКУ). У цьому режимі (так само як і в разі вивезення сировини) «заявник режиму переробки» має обов’язково зазначити «еквівалентні товари» в таблиці 11 (ряд. 11.2) додатка до заяви на одержання дозволу.

Яким чином цей облік впровадити на практиці?

Чи така еквівалентна компенсація здійснюється в межах конкретної номенклатури, чи в межах групи за кодом УКТ ЗЕД?

Як діяти у разі, якщо вартість еквівалентного матеріалу, який віддав замовник, буде вища від вартості цього еквівалентного товару, який ми раніше віддали у виробництво, — це прибуток, дооцінка нашого матеріалу?

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 13 НП(С)БО 9 первісна вартість одиниці запасів, придбаних унаслідок обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різницю між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включають до складу витрат звітного періоду.

У разі обміну подібними запасами дохід не визнають (див. п. 9 НП(С)БО 15).

Покажемо бухоблік на прикладах.

Приклад 1  Підприємство використало в переробці власні товари, визнані еквівалентними, балансовою вартістю 20000 грн, обліковувані на субрахунку 201. Справедлива (ринкова) вартість цих товарів 24000 грн.

Отримано від нерезидента еквівалентну компенсацію товарами, митна вартість яких 25000 грн.

Зазначені операції відображають в бухгалтерському обліку так, як показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік використання еквівалентних товарів у давальницькій переробці (справедлива вартість вища за балансову, до прикладу 1)

Приклад 2  Початкові дані прикладу 1. Але справедлива вартість еквівалентних товарів — 17000 грн, а митна вартість отриманих від нерезидента товарів — 18000 грн.

Зазначені операції відображають у бухгалтерському обліку так, як показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік використання еквівалентних товарів у давальницькій переробці (справедлива вартість нижча за балансову, до прикладу 2)