Чи можна, щоб орендодавець заправляв зданий в оренду автомобіль, а орендар щомісяця відшкодовував орендодавцеві вартість фактично використаного палива, згідно з подорожніми листами, за актом виконаних робіт, де одиниця виміру кілометри, а не літри?
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Тобто орендований автомобіль надходить у володіння і користування орендаря. Це означає, що на період оренди автомобіль вибуває з володіння орендодавця.
Отже, в разі отримання автомобіля в оренду автомобіль надходить у володіння орендаря й орендар несе всі витрати, пов'язані з використанням автомобіля. Таким чином, саме орендар повинен заправляти автомобіль пальним, на власній або сторонній АЗС.
Причому орендар може заправляти автомобіль й у орендодавця. Але тоді це вважатиметься реалізацією пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ.
Звісно, що в такому разі постане питання реєстрації орендодавця платником акцизного податку.
Але якщо орендодавець здійснює заправляння за паливними картками, він може продати орендареві такі картки. А вже орендар самостійно здійснюватиме заправляння за цими картками. При продажу карток реалізації пального немає, тож і питання з акцизним податком не виникає, на що вказували податківці в IПК ДФСУ від 24.07.2019 р. №3422/6/99-99-12-02-02-15/IПК.
Також наголосимо, що орендодавець не може виписувати подорожніх листів на переданий в оренду автомобіль для списання / оформлення реалізації такого пального. Адже подорожній лист є первинним документом, яким оформляється робота автомобіля. Але позаяк автомобіль вибуває з володіння орендодавця, він не може виписувати документ на його роботу. Виписувати подорожній лист може тільки особа, яка використовує автомобіль у своїй діяльності. У випадку з орендою це орендар.
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»