• Посилання скопійовано

ЗЕД-торгівля ФОПа-«єдинника»

Чи можна здійснювати ЗЕД ФОПу-«єдиннику»? Чи потрібно повідомляти про це державні органи? Як здійснюється валютний нагляд? Що з РРО? Як правильно документально оформлювати такі операції? Розгляньмо на прикладі ФОПа 3-ї групи — неплатника ПДВ.

Чи можна здійснювати ЗЕД ФОПу-«єдиннику»?

Згідно зі ст. 3, 5 Закону про ЗЕД і ст. 378 ГКУ суб'єктами ЗЕД в Україні можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. До того ж усі вони мають однакові права здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Тобто фізособи-підприємці мають право здійснювати ЗЕД нарівні з юрособами.

Податковий статус фізособи-підприємця також для ЗЕД не перешкода. Щодо спрощеної системи оподаткування, то відповідно до роз'яснення у ЗIР, підкатегорія 107.05 (запитання: «Чи можуть ФОП — платники ЄП першої — четвертої груп здійснювати ЗЕД?»), ФОПи — платники єдиного податку першої — четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

Які ж це умови? Є загальні обмеження для всієї спрощеної системи, а є індивідуальні для певної групи. Для платників ЄП 3-ї групи при продажу товарів індивідуальних обмежень немає. Щодо загальних обмежень, то згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ ФОП на ЄП 1-ї — 3-ї груп не може здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.

Який КВЕД обрати?

Аби запобігти непотрібним запитанням податківців та негативним наслідкам цього, слід перевірити свої КВЕД на відповідність реальній господарській діяльності. Адже для «єдинника» це істотно.

Чим загрожує неправильний КВЕД

Так, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в облікових даних ФОПа та в реєстрі платників ЄП, такий ФОП зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому провадилися види діяльності, не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ). Крім цього, відповідно до п. 293.4 ПКУ слід сплатити 15% ЄП зі суми доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників ЄП, віднесеного до 1-ї або 2-ї групи.

Оптова торгівля — це сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності з метою подальшого продажу.

Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Відмінність між оптом і роздробом — не кількість реалізованого товару, а насамперед мета придбання товару покупцем: чи він придбаває товар для особистого використання, чи для подальшого продажу. СГ-оптовик є посередником між виробником та роздрібними торговцями, а СГ — роздрібний торговець, своєю чергою, обслуговує попит кінцевого споживача.

Якщо СГ, який придбаває у ФОПа спортивний інвентар, робить це з власною метою, наприклад для облаштування куточків відпочинку у своїх приміщеннях, то йдеться про роздрібний продаж. Якщо СГ придбаває спортінвентар на постійній основі та періодично, тобто з метою його перепродажу, то йдеться про оптовий продаж. Який саме продаж відбувається, випливає з договірних відносин між продавцем та покупцем.

Валютний рахунок та розрахунки у валюті

Розрахунки між резидентами та нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт, здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривнях. Тож підприємцю слід відкрити поточний валютний рахунок для ЗЕД-розрахунків.

Також наголосимо, що податківці нагадали: суб'єкт господарювання — резидент має право здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту й імпорту товарів через рахунки, відкриті в іноземних фінансових установах, які перебувають за межами України. Таке право у резидентів (зокрема, й у ФОПів) з'явилося завдяки набранню чинності Законом про валюту. Але при цьому слід буде виконувати вимоги валютного нагляду. Його здійснюватиме банк, у якому відкрито підприємницький рахунок ФОПа. Якщо сума операції буде більша ніж незначна (наразі — інвалютний еквівалент 400 тис. грн відповідно до ст. 20 Закону про фінмоніторинг), то у разі експорту товару валютний нагляд припиняється, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, якщо резидент подав документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар.

До яких органів звертатися у разі бажання здійснювати ЗЕД?

Щоб стати суб'єктом ЗЕД, спеціальна реєстрація не потрібна. Тож звертатися до держорганів чи ДПС перед початком здійснення ЗЕД, аби вони знали, що ФОП здійснюватиме ЗЕД, не треба.

Податківці роз'яснюють: чинним законодавством не передбачено додаткової реєстрації в контролюючих органах суб'єктів ЗЕД. Але слід вчинити певні дії та оформити низку документів, необхідних для провадження ЗЕД.

Докладніше про валютний нагляд

З 7 лютого 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 к. д. відповідно до п. 21 розділу II Положення №5.

Незначні зовнішньоекономічні операції (у сумі менше ніж 400 тис. грн) валютному нагляду не підлягають, але тільки у разі відсутності ознак дроблення операцій.

Граничні строки розрахунків, зазначені у п. 21 розд. II Положення №5, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно зі ст. 20 Закону про фінмоніторинг, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. На сьогодні цей розмір становить 400000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунків, установленого згідно зі ст. 13 Закону про валюту, тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Це означає, що за операціями, сума яких не перевищує 400 тис. грн (або приблизно 14800 доларів США чи 12500 євро за курсом НБУ на дату здійснення операції — платежу чи поставки), валютного нагляду не буде, і пеня за ненадходження валюти або імпортного товару (послуги) на цю суму не нараховуватиметься, навіть якщо валюта або товар (послуга) взагалі не надійдуть від нерезидента.

Якщо операція за своїм обсягом потрапляє під валютний нагляд, то пеня нараховуватиметься на всю суму такої операції без її зменшення на «неконтрольовану» суму в еквіваленті 400000 грн.

Iнструкцією №7 регламентовано порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезидентові товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

Зверніть увагу!

Якщо СГ відкриє закордонний валютний рахунок, то валютний нагляд з експорту закінчиться лише після зарахування коштів на поточний рахунок «єдинника» в українському банку (пп. 2 п. 9 Iнструкції №7).

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожен день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розділу III Iнструкції №7.

Увага!

Чинне законодавство у сфері ЗЕД не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період карантину.

Документування ЗЕД-операцій

Основними документами, які потрібні будуть для роботи з клієнтом при експорті, є:

— контракт;

— інвойс (рахунок-фактура);

— СМR (вантажно-митна декларація), або морська накладна, або авіанакладна, або залізнична накладна (залежно від виду транспорту).

Iнвойс та СМR

Iнвойс — це документ, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть постачені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вагу тощо), умови постачання і відомості про відправника й одержувача. Iнвойс також складають двома мовами.

СМR — це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Як правило, CMR заповнюється відправником вантажу на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії. Відправник несе солідарну відповідальність за правильність заповнення CMR.

У ЗIР, підкатегорія 112.04 (запитання: «Чи обов'язково укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу Iнтернет?»), податківці роз'яснили, що на сьогодні законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін чи в разі експорту послуг (крім транспортних) — шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти), або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунку (інвойса), в тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Під час постачання товару використовується письмова форма ЗЕД-договору, адже саме він потрібен для митного контролю. Електронна форма передбачена для надання послуг.

Щодо питань мови, якою укладаються зовнішньоекономічні контракти, то податківці у ЗIР, підкатегорія 112.04 (запитання: «Якою мовою укладаються зовнішньоекономічні контракти?»), зауважують, що згідно зі ст. 19 Закону від 25.04.2019 р. №2704-VIII міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором. Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.

Зазвичай двосторонній договір купівлі-продажу складають одночасно двома мовами — українською та мовою покупця (чи міжнародною мовою — залежно від того, що передбачено самим міжнародним договором) у дві колонки.

Експорт — поштою

Альтернативою вищенаведеному способу є пересилання товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Питанням переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях присвячено главу 36 та інші статті МКУ.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення визначаються способи переміщення товарів, тобто товари можуть переміщуватись, зокрема, у:

— міжнародних поштових відправленнях;

— міжнародних експрес-відправленнях.

Декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Iнші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ).

Докладно про можливість такого пересилання податківці писали у «Віснику» №5/2017.

Митне оформлення експорту товарів

Згідно з різними положеннями чинного законодавства для оформлення експорту, як правило, можуть знадобитися такі документи:

1) облікова картка акредитації підприємства (чи ФОПа) на митниці. Відповідно до п. 6 розділу I Порядку №552, взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово, до або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до МКУ та інших актів законодавства України покладено на митні органи, шляхом:

— особистого звернення ФОПа або його уповноваженої особи (представника), що діє на підставі договору або належно оформленого доручення, або агента з митного оформлення, що діє за письмовим договором між митним брокером та ФОПом, до відповідного підрозділу митниці або уповноваженої посадової особи в пункті пропуску;

— надсилання ФОПу документів у паперовій формі поштовим зв'язком на адресу відповідного підрозділу митниці (на поштову адресу митниці);

— надсилання ФОПу електронних документів засобами електронного зв'язку до ЄАIС;

— внесення ФОПом облікових даних на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;

2) контракт з одержувачем вантажу з усіма додатками або інвойс за контрактом на перевезену партію вантажу і пакувальний аркуш партії вантажу;

3) сертифікат якості, технічні документи, схеми, що додаються до товару, тощо;

4) сертифікат походження СТ-1 (якщо товар з України);

5) документи, що підтверджують купівлю товару у виробника (договір, накладні, платіжні доручення, розрахунок виробничих витрат тощо);

6) бланки CMR або вантажні накладні;

7) дані перевізника вантажу (код ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактна інформація) і дані водія, які включають паспорт, технічний паспорт на автомобіль та причіп.

Найважливішою процедурою в експортному оформленні, звичайно, є робота з митницею та правильне митне оформлення вантажу. Зазвичай для цього наймають митного брокера, з яким укладають відповідний договір. Тоді акредитацією та/або митним оформленням вантажів повністю займатиметься брокер.

Ліцензія та квоти

Закон про ЗЕД передбачає можливість встановлення ліцензій на квоти на певні види товарів.

Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, зокрема встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймає КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару. Як правило, цей перелік щороку переглядається.

Квоти на 2021 рік встановлені постановою КМУ від 28.12.2020 р. №1329, якою було затверджено перелік товарів (за кодами УКТ ЗЕД), для експорту яких потрібно отримувати ліцензії чи дотримуватися квот.

Оподаткування ЗЕД-операцій

Єдиний податок і курсові різниці. Доходом фізособи-«єдинника» визнається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження коштів на рахунок. Відповідно ФОП у своєму обліку має відобразити дохід за датою зарахування цих коштів на рахунок.

Щодо курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізособи-підприємця, то включення такої курсової різниці до доходу платника ЄП нормами ПКУ не передбачено. Така курсова різниця в поточних умовах може виникнути лише у разі продажу банком інвалюти за дорученням ФОПа. Але й вона теж не є доходом ФОПа — платника ЄП.

Також у ЗIР, підкатегорія 107.01.03 (запитання: «Чи здійснюється перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП — платника ЄП?»), податківці зазначали, що перерахунок інвалюти за офіційним курсом НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізособи-підприємця — платника ЄП, не здійснюється. Відповідно дохід у вигляді додатної курсової різниці у ФОПа на кінець календарного кварталу або року не виникає.

Мало того, податківці зазначають, що згідно з пп. 165.1.51 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних із переходом права власності на такі валютні цінності, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізособи.

Тобто якщо ФОП на ЄП отримав валютну виручку і витратив її або продав за власним рішенням, коливання курсу НБУ та МБВР щодо цієї валюти на суму оподатковуваного доходу такого підприємця не вплинуть. Єдиною датою, на яку визначатиметься дохід підприємця щодо такої виручки, буде дата зарахування цієї виручки на його поточний валютний рахунок.

Якщо СГ відкриє рахунок за кордоном, то вважаємо, що дохід слід визнавати за датою отримання коштів на такий закордонний рахунок, адже закордонний рахунок резидента — це його власний банківський рахунок, як і рахунок в українському банку. Але радимо з цього питання також звернутися до ДПС за IПК, адже наразі податківці свого бачення цієї ситуації не надавали.

ПДВ. Відповідно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником ЄП 1-ї — 3-ї груп.

Тож якщо ФОП 3-ї групи ЄП працюватиме на спрощеній системі оподаткування за ставкою ЄП, яка не передбачає сплати ПДВ (3%), то навіть після досягнення обсягу доходу 1 млн грн йому не обов'язково реєструватися платником ПДВ.

Чи потрібен підприємцю РРО?

При здійсненні розрахунків за товари через Iнтернет за допомогою платіжних карток потрібно реєструвати такі операції через РРО.

Якщо споживач, використовуючи Iнтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay (СГ користується інтернет-еквайрингом, тобто оплата здійснюється через сайт інтернет-магазину ФОПа) й інших за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Якщо ФОП-«єдинник» здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні (див. Перелік №231), то такий СГ зобов'язаний використовувати РРО без прив'язки до досягнення ним доходу в розмірі 220 МЗП (у 2021 році це 1,32 млн грн). Перехідні правила використання РРО фізособами-підприємцями, які діють у 2021 р., прописані у п. 61 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ. З 1 січня 2022 року всі ФОПи-«єдинники» мають застосовувати РРО, крім платників ЄП 1-ї групи (з 1 січня 2022 року почнуть діяти загальні правила п. 296.10 ПКУ).

У разі проведення розрахунків між суб'єктами господарювання без застосування платіжних карток, а саме при прямому переказі коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

Для ситуацій, коли покупцями ФОПа є нерезиденти, Закон про РРО винятків не містить. Отже, в ЗЕД діють ті самі правила.

Валюта платежу

Коли здійснюються суто безготівкові розрахунки без застосування платіжних карток, від нерезидента підприємцю надходить іноземна валюта на його валютний рахунок. I тоді діють правила, зазначені нами вище (щодо єдиного податку з валютної виручки та курсових різниць).

Але у випадку інтернет-еквайрингу ситуація може бути іншою: якщо він прив'язаний до гривневого рахунку підприємця, банк-еквайр може зараховувати на цей рахунок вже гривні, тобто проводити конвертацію виручки підприємця. Iнтернет-еквайринг прив'язується до поточного рахунку в національній валюті, а тому, якщо оплата надходитиме з-за кордону в інвалюті, при зарахуванні на рахунок ФОПа ці кошти конвертуватимуться в гривні. Але правила такої конвертації встановлюються кожним банком окремо, тому за докладнішою інформацією радимо звернутися до банку-еквайра щодо умов договору з інтернет-еквайрингу.

Якщо покупцем є нерезидент-підприємець, щоб уникнути обов'язку проводити розрахункову операцію через РРО, бажано здійснювати суто безготівкові розрахунки, тобто укласти ЗЕД-договір (або хоча б розмістити на сайті умови продажу та виставити рахунок) й отримувати оплату з поточного рахунку покупця на поточний рахунок підприємця-продавця.

Якщо ж покупцем є нерезидент — звичайна фізособа (не підприємець), найімовірніше, він проведе оплату за допомогою платіжної картки просто на сайті продавця (якщо він має такий сайт). Тоді застосовуватиметься інтернет-еквайринг, а він потребує застосування РРО.

Нормативна база

  • Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
  • Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
  • УКТ ЗЕД — Закон України від 04.06.2020 р. №674-IX «Про Митний тариф України».
  • Iнструкція №7 — Iнструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 р. №7.
  • Перелік №231 — Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231.
  • Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
  • Порядок №552 — Порядок обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, затверджений наказом Мінфіну від 15.06.2015 р. №552.
  • Постанова №1329 — Постанова КМУ від 28.12.2020 р. №1329 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2021 рік».

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру