Юрособа-нерезидент укладає договір комісії з ТОВ-резидентом на оренду офісу в інтересах нерезидента. ТОВ-комісіонер укладає договір оренди офісу на митній території України коштом комітента. Комітент перераховує комісіонеру кошти на оплату оренди з урахуванням комісійної винагороди ТОВ. Як оподатковуються ПДВ такі операції?
Суть ситуації полягає в тому, що резидент України — ТОВ виступає комісіонером за договором комісії на оренду офісу в інтересах комітента-нерезидента і за це отримує комісійну винагороду.
Основні норми, що регулюють відносини сторін, які виникають за договором комісії, визначено главою 69 ЦКУ. За договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але коштом комітента (ст. 1011 ЦКУ).
Це означає, що комісіонер укладає угоди на користь комітента з третіми особами, в яких він, виступаючи від власного імені, вчиняє дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто набуває зобов'язань за укладеними з третіми особами угодами (договорами) саме для себе, а не для комітента (ст. 202 ЦКУ). На відміну від договору доручення, де правочин, учинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦКУ).
Після виконання договору комісії (у наведеному випадку — після укладення договору оренди офісу) комісіонер повинен подати комітенту звіт комісіонера про виконану роботу. Надалі доцільно складати такі звіти, в яких відображати витрати комісіонера на оренду офісу у звітному місяці, щомісяця. Такий звіт буде підставою для того, аби вважати кошти від комітента на оплату оренди транзитними і не включати їх до доходів та витрат комісіонера.
У бухобліку отримані від комітента кошти комісіонер обліковує як отриманий аванс: Д-т 312 К-т 685. Нарахування орендної плати на користь орендодавця та за рахунок комісіонера: Д-т 685 К-т 631.
Щодо ПДВ, то базою оподаткування для товарів/послуг, які передаються чи отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ, тобто на загальних підставах.
Позаяк з метою оподаткування операція з надання майна в оренду вважається постачанням послуг (це будь-яка операція, що не є постачанням товарів — див. пп. 14.1.185 ПКУ), то місце постачання послуг щодо оренди нерухомого майна визначатиметься за пп. 186.2.2 ПКУ, а саме за місцезнаходженням офісу як нерухомого майна.
За умовами запитання офіс розташований на митній території України, отже, комісіонер сплачуватиме орендодавцю орендну плату з ПДВ, а також буде зобов'язаний нараховувати ПДВ на суму відшкодування орендної плати, яку він отримує від нерезидента. Тобто право на податковий кредит у складі орендної плати у комісіонера виникає незалежно від того, що комітент є нерезидентом, адже місце постачання послуг з оренди розташоване на митній території України і це для комісіонера буде оподатковуваною операцією.
Свою комісійну винагороду за надані посередницькі послуги комісіонер відображає як звичайні операції з постачання послуг. Місце постачання цих послуг у загальному випадку визначається за п. 186.4 ПКУ, а саме: місце реєстрації постачальника-комісіонера.
У тому разі, якщо з договору комісії чітко випливає, що комісійні послуги ТОВ пов'язані виключно з нерухомим майном, вони можуть вважатися «іншими послугами за місцезнаходженням нерухомого майна», і місце їх постачання визначатиметься за місцезнаходженням офісу — пп. 186.2.2 ПКУ.
У цій ситуації обидва варіанти дають один і той самий результат: послуги комісіонера постачаються на митній території України й оподатковуються ПДВ на загальних підставах.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»