Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 17.05.2021 р. №1882/IПК/99-00-21-02-02-06
Щодо питання порядку використання довідки про підтвердження статусу нерезидента
Суттєво. Довідка про підтвердження статусу нерезидента дає податковому агенту право на застосування зниженої ставки податку на підставі міжнародного договору з 1 січня звітного року незалежно від того, якою датою вона видана.
! Податковим агентам зі сплати податку на доходи нерезидентів
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питання порядку використання довідки про підтвердження статусу нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої у зверненні інформації, заявник виплачує нерезиденту відсотковий дохід за облігаціями та при цьому виступає податковим агентом по сплаті податку на доходи нерезидентів. У зв'язку із карантинними обмеженнями нерезидент надав довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Кіпру, з яким укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, тільки в листопаді 2020 року. До подання довідки нерезидентом заявник сплачував податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України в розмірі 15% від суми, яка сплачувалась нерезиденту. Відповідні виплати відображені у додатку ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
У заявника виникли питання:
З якої дати товариство як податковий агент може застосовувати зменшену ставку податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України?
Яким чином відображаються зобов'язання нерезидента в додатку ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у зв'язку зі зменшенням ставки оподаткування?
У разі поширення дії довідки нерезидента на весь 2020 рік чи може податковий агент використати надміру сплачений податок на доходи нерезидентів при майбутніх виплатах або повернути на власний рахунок?
Чи поширюється дія даної довідки за 2020 рік на наступний 2021 рік до подання нерезидентом довідки про резидентство?
Щодо питання 1
Відповідно до положень ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).
Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).
Таким чином, довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України за звітний рік, надає особі (податковому агенту) право на застосування зниженої ставки оподаткування на підставі міжнародного договору починаючи з 1 січня цього ж звітного року, незалежно, якою датою вона видана.
Щодо питань 2 — 3
Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента регламентовано пунктами 103.11 — 103.14 ст. 103 Кодексу.
У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України (п. 103.11 ст. 103 Кодексу).
Контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь (п. 103.12 ст. 103 Кодексу).
Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надсилається (п. 103.14 ст. 103 Кодексу).
Згідно з п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи те, що товариство як податковий агент зменшену ставку податку на доходи нерезидента при їх виплаті не застосовувало з причини ненадання нерезидентом довідки відповідно до вимог п. 103.5 ст. 103 Кодексу, не є помилкою податкового агента (не підлягає виправленню згідно зі ст. 50 Кодексу), тому повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента здійснюється за заявою нерезидента за процедурою, визначеною пунктами 103.11 — 103.14 ст. 103 Кодексу.
Тож у цьому випадку подання уточнюючого розрахунку із зобов'язаннями нерезидента у додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, визначеними за зниженою ставкою, не здійснюється.
Щодо питання 4
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).
Таким чином, у разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року.
Iндивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).