Звільняється директор, який 10 років не був у відпустці. При остаточному розрахунку компенсацію за невикористану відпустку потрібно нараховувати за всі 10 років? Якщо ТОВ у день звільнення перерахує всі належні податки до бюджету з нарахованої йому суми, а розрахунок у зв'язку з відсутністю грошей проводитиме частково, чи будуть штрафні санкції, якщо директор не звертатиметься до суду?
Частиною 5 ст. 11 Закону про відпустки1 заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.
1 Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Таким чином, щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. А якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток на підставі ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки, тому що законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.
Таким чином, директор при звільненні має право на отримання компенсації за всі дні невикористаної відпустки за 10 років.
Відповідальність у разі невиконання цих норм законодавства нестиме саме роботодавець. Ненадання працівникові щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачено:
— фінансову відповідальність — накладається на роботодавця у вигляді штрафу в розмірі однієї мінімальної зарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). У 2021 р. розмір МЗП становить 6000 грн;
— адміністративну відповідальність — накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн) (ч. 1 ст. 41 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а саме:
— у день звільнення працівника;
— не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (за умови якщо працівник у день звільнення не працював).
Iз запитання, що розглядається, випливає, що у роботодавця виникла ситуація неможливості вчасного розрахунку з працівником при звільненні та виплати належних йому сум через відсутність коштів на рахунку та можливості виплати належної суми частинами, при цьому працівник, який звільняється, до суду не звертатиметься.
Щодо цього зазначимо, що відсутність на рахунку коштів не є для роботодавця істотним обґрунтуванням невчасного остаточного розрахунку з працівником.
Тому за затримку розрахунку з працівником у встановлені строки роботодавець нестиме відповідальність за ст. 117 КЗпП, відповідно до якої за відсутності спору про розмір виплати підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Час затримки розрахунку — це час від дати звільнення працівника і до фактичної виплати всіх належних йому сум. Нагадаємо, що середній розрахунок провадиться відповідно до норм Порядку №1001.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Крім того, роботодавцю за несвоєчасну виплату компенсації при звільненні загрожує штраф за ст. 265 КЗпП. У разі якщо виплату нарахованої компенсації:
— затримано на строк до одного місяця — це порушення інших вимог трудового законодавства, що тягне за собою накладання штрафу на роботодавця в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення, встановленої на момент виявлення правопорушення (абз. 10 ст. 265 КЗпП);
— затримано на строк більше одного місяця — за це штраф у розмірі 3 величин мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення правопорушення (абз. 5 ст. 265 КЗпП).
Для посадових осіб роботодавця за затримку виплати компенсації за невикористану відпустку передбачено як адміністративну згідно зі ст. 41 КУпАП (розмір див. вище), так і кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату компенсації на підставі ст. 175 ККУ у розмірі від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн).
Тож розрахунок зі звільненим працівником частинами наражає роботодавця на вищезазначені штрафи.
Порада: щоб не платити штрафи та середній заробіток, запропонуйте директору, який звільняється, відкласти дату звільнення. Для цього слід написати заяву на щорічну основну відпустку на 30 календарних днів, потім за днів п'ять до закінчення такої відпустки — написати ще одну заяву на щорічну відпустку на 30 календарних днів із відповідною виплатою відпусткових. За ці кілька місяців знайти кошти, а потім звільнити працівника та провести остаточний розрахунок в останній день щорічної відпустки, тобто відкласти звільнення працівника на кілька місяців.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»