Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 06.04.2021 р. №1363/ІПК/99-00-12-01-01-06
Щодо порядку взяття на облік нерезидента у контролюючих органах
Суттєво. ДПСУ заперечує, що досі не визначено порядку взяття на облік нерезидентів відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, і зазначає, що відповідні зміни до Порядку №1588 внесені наказом Мінфіну від 08.02.2021 р. №62.
! Нерезидентам і їхнім постійним представництвам
Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання податкової консультації щодо порядку взяття на облік нерезидента у контролюючих органах і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах повноважень повідомляє таке.
У представництва (заявника) виникають такі питання:
1. Які документи та у якому порядку повинен надати Нерезидент для постановки на облік у контролюючих органах з огляду на те, що станом на дату підписання цього Запиту Міністерством фінансів України ще не визначено порядку постановки на облік нерезидентів відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ?
2. Чи несуть нерезиденти, які здійснюють на території України діяльність через зареєстровані та поставлені на облік у контролюючих органах постійні представництва, відповідальність у разі, якщо не встигнуть подати протягом трьох місяців, починаючи з 1 січня 2021 року, документи для постановки на облік у контролюючих органах з огляду на те, що станом на дату підписання цього Запиту Міністерством фінансів України ще не визначено порядку постановки на облік нерезидентів відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ?
3. Чи переноситься зазначений тримісячний термін для постановки на облік у контролюючих органах нерезидентів, які здійснюють на території України діяльність через зареєстровані та поставлені на облік у контролюючих органах постійні представництва, з огляду на те що станом на дату підписання цього Запиту Міністерством фінансів України ще не визначено порядку постановки на облік нерезидентів відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ?
Щодо питання 1.
Відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, нерезиденти — це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.
Порядок взяття на облік нерезидента регламентовано нормами Кодексу.
Пунктом 64.5 статті 64 розділу ІІ Кодексу визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім — шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви.
До заяви додаються копії таких документів (з пред'явленням оригіналів):
- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Щодо питання 2.
Відповідно до пункту 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 розділу ІІ Кодексу, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01.07.2021 року.
Пунктом 133.3 статті 133 Кодексу зазначено, що нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Накладення штрафу на нерезидента (іноземну юридичну компанію, організацію), який веде діяльність через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік, передбачено нормами статті 117 розділу ІІ Кодексу.
Водночас згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Щодо питання 3.
Нормами пункту 64.5 статті 64 Кодексу прямо визначені і підстави, і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 р. №62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 р. за №340/35962, набрав чинності 19.03.2021 р.
Також інформуємо, що питання реєстрації іноземних компаній викладені в Інформаційному листі №191 на порталі ДПС.
1 Див. «ДК» №9-10/2021. — Прим. ред.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Крім того, пунктом 53.2 статті 53 Кодексу визначено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.