• Посилання скопійовано

Щодо застосування методу прискореної амортизації

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 11.03.2021 р. №883/ІПК/99-00-21-02-02-06

Щодо застосування методу прискореної амортизації

Суттєво. Для нових ОЗ (групи 4 та 5), що були придбані після 01.01.2020 р., не були в експлуатації і не обліковувались в бухобліку у складі ОЗ, можна застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку два роки.

! Платникам податку на прибуток

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування методу прискореної амортизації згідно з пунктом 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, основний КВЕД підприємства 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

У 2020 році підприємство придбавало та у 2021 році ТОВ планує придбавати автомобілі для використання у власній господарській діяльності та застосовувати прискорену амортизацію до транспортних засобів, а саме легкових, вантажних автомобілів, автонавантажувачів та кранів, що придбані після 01 січня 2020 року та є новими саме для ТОВ.

Платник звернувся з такими питаннями:

1. Чи можна ТОВ застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку (24 місяці) для автомобілів, що були придбані після 01.01.2020 р. у резидента, який вже використовував ці автомобілі на території України?

2. Чи можна ТОВ застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку (24 місяці) для автомобілів, що були куплені після 01.01.2020 р. у постачальника — автосалону, рік випуску автомобіля 2019 і не був в експлуатації?

До питань 1, 2

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для нових основних засобів (групи 4 та 5), що були придбані після 01.01.2020 року у постачальника — автосалону та не були в експлуатації і не обліковувались в бухгалтерському обліку у складі основних засобів, ТОВ може застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку два роки (24 місяці).

Якщо основні засоби (групи 4 та 5) були придбані ТОВ після 01.01.2020 р. у резидента (постачальника), який вже використовував ці основні засоби на території України, ТОВ не може застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку терміном два роки (24 місяці) для таких основних засобів.

На доповнення до викладеного у цій індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з пп. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру