Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 09.03.2021 р. №864/ІПК/99-00-04-03-03-06
Щодо сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору із доходів у вигляді заробітної плати працівників та єдиного внеску і подання податкового розрахунку
Суттєво. У разі наявності у ВПП на території іншої адміністративно-територіальної одиниці відокремленого підрозділу такий ВПП зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному ГУ ДПС.
! Працедавцям
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору із доходів у вигляді заробітної плати працівників та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) і подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — податковий розрахунок), та в межах компетенції повідомляє.
Оскільки наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. №773 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, то у платника податку постало питання щодо сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору із доходів у вигляді заробітної плати працівників та єдиного внеску і подання податкового розрахунку.
Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Кодексом для великих платників податків.
У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Кодексом для великих платників податків (далі — ВПП).
Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого ВПП.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу ДПС від 30.09.2020 р. №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» з 01 січня 2021 року змінено формат роботи з великими платниками податків шляхом утворення п’яти міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з ВПП: Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне.
Наказом ДПС від 22.12.2020 р. №746 «Про переведення платників податків» (зі змінами) затверджено закріплення ВПП за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з ВПП за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку ВПП здійснюється в головних управліннях ДПС (далі — ГУ ДПС) за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 (далі — Порядок №1588), яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. 7.2 розділу VII Порядку №1588).
ВПП повинні подати заяви про взяття на облік платника податків до ГУ ДПС за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП, а також подавати звітність та сплачувати податки на рахунки, відкриті для платників, які обліковуються в ГУ ДПС.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі — БКУ).
Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Враховуючи викладене, за умови що товариство — ВПП не має у своєму складі відокремлених підрозділів, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП на території іншої територіальної громади, ніж основне місце обліку товариства, то таке товариство при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати на користь найманих працівників здійснює сплату податку на доходи фізичних осіб за своїм місцезнаходженням на казначейські рахунки, відкриті для ВПП.
Водночас у разі наявності у ВПП на території іншої адміністративно-територіальної одиниці відокремленого підрозділу, в якому працюють наймані особи, такий платник зобов’язаний стати за неосновним місцем обліку у відповідному ГУ ДПС та сплачувати до місцевого бюджету податки за місцем такого підрозділу на казначейські рахунки, відкриті для платників, які обліковуються в ГУ ДПС.
Щодо місця сплати до бюджету військового збору
Статтею 29 Бюджетного кодексу визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст. 64, 64-1, 66, 69-1 та 71 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами (частина перша ст. 29 Бюджетного кодексу).
Відповідно до п. 1-2 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Одночасно відповідно до пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Відповідно до пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.
Водночас норма пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу регламентує порядок перерахування податку за відокремлені підрозділи до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзаці другому цього підпункту норма для військового збору не може бути застосована.
Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважені відокремлені (структурні) підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби. При цьому уповноважені відокремлені підрозділи перераховують військовий збір за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.
Щодо місця сплати до бюджету єдиного внеску
Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Крім того, платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону №2464).
Отже, сплата єдиного внеску та подання звітності про нарахування єдиного внеску здійснюються платником за основним місцем його обліку.
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку — фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. №773) (далі — Порядок).
Якщо податковий розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини податкового розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі — Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку (п. 1 розділу III Порядку).
Разом з тим у рядку 032 додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — додаток 4ДФ) до податкового розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 1 п. 4 розділу IV Порядку).
При цьому в останньому рядку розділу I додатка 4ДФ до податкового розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу — за графою 3, нарахованого податку на доходи фізичних осіб — за графою 4а, перерахованого податку на доходи фізичних осіб — за графою 4, сума нарахованого військового збору — за графою 5а, сума перерахованого військового збору — за графою 5 (пп. 2 п. 4 розділу IV Порядку).
Враховуючи викладене, юридична особа, яка подає податковий розрахунок за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) військовий збір до бюджету, у додатку 4ДФ до податкового розрахунку відображає інформацію по військовому збору.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.