Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 24.11.2020 р. №4806/IПК/99-00-04-03-03-06
Щодо орендної плати за землю
Суттєво. Звільнення платників ЄП I — III груп від земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для госпдіяльності, не стосується орендованих земельних ділянок державної чи комунальної власності.
! Платникам ЄП — орендарям земельних ділянок
Державна податкова служба України на звернення товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Товариство обрало спрощену систему оподаткування та поінформувало про наявність з 2009 року у власності частини нежилих приміщень виробничого корпусу, розташованого на земельній ділянці (далі — Ділянка), яка надана на умовах оренди іншій юридичній особі ВАТ (далі — Орендар) відповідно до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2007 р. терміном до 27.03.2032 р.
Товариство, посилаючись на чинне законодавство, запитує щодо виникнення в Орендаря податкових зобов'язань із земельного податку або орендної плати за землю та виникнення у Товариства з 01.07.2020 р. податкових зобов'язань з плати за землю (земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) у разі відсутності договору суборенди зазначеної земельної ділянки або оформлених прав на частину Ділянки.
Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Тобто земельна ділянка, яка знаходиться в оренді згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, є об'єктом оподаткування орендною платою.
Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Таким чином, на орендовану земельну ділянку ця норма Кодексу не поширюється.
Зауважуємо, що Товариство набуло право власності на частину нерухомого майна у 2009 році, тобто коли вже було врегульоване питання правових підстав для користування Орендарем земельною ділянкою під виробничим корпусом, тому свої зобов'язання в частині дотримання принципу платного використання земельною ділянкою Товариство як співвласник виробничого корпусу має реалізувати в межах Цивільного кодексу України через Орендаря.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).