Для виїзду у закордонне відрядження працівник, згідно з наказом по підприємству, оплатив тест на COVID корпоративною карткою (власною карткою, готівкою) і надав усі необхідні документи в оригіналі: рахунок від клініки на оплату тесту, виписку з банківського рахунку (квитанцію). Чи виникає при цьому у працівника додаткове благо?
Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ, до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом №16451 та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону №40042 за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.
Офіс великих платників податків ДПС зазначив, що вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування фізособі (працівникові) за кошти роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 ПКУ.
Але про які саме умови йдеться, не зазначено.
Допомога працівникові на проведення тесту на короновірус надається роботодавцем на підставі заяви (з проханням надати допомогу на медичне обслуговування — проведення тестування на COVID-19) та за наявності підтвердних документів.
Такими документами, крім договору з медичним закладом, можуть бути документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, про обсяги та вартість таких послуг: рахунки, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг. На підставі цих документів видається наказ про надання матеріальної допомоги на лікування. Потім вартість такої послуги роботодавець повертає працівникові на картку чи видає з каси підприємства.
Також така допомога звільняється від оподаткування ВЗ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Незважаючи на те що зазначена допомога не оподатковується ПДФО і ВЗ, дохід у вигляді коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування працівника за кошти роботодавця, відображають у формі №1ДФ за ознакою доходу «143».
Матеріальна допомога разового характеру, яку роботодавець надає окремим працівникам на лікування, не є базою нарахування ЄСВ (п. 3.31 Iнструкції №53 та п. 14 розділу I Переліку №11704).
1 Закон України від 06.04.2000 р. №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».
2 Закон України від 24.02.94 р. №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
3 Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
4 Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Якщо роботодавець не дотримується вимоги пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих його працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У формі №1ДФ такі кошти відображатимуть за ознакою доходу «126».
Корпоративна картка — це інструмент, який дає доступ до певного банківського рахунку. Це не власний рахунок працівника, він належить його роботодавцю. Кошти перераховуються не на картку, а на рахунок. При перерахуванні коштів з поточного рахунку на корпоративний власник коштів не змінюється. Кошти перераховуються на корпоративну картку на певну мету: на відрядження (як у цьому випадку) або на господарські потреби на користь роботодавця — та отримують статус підзвітних. Кошти з корпоративного рахунку, якими працівник розрахується за тестування, не стають його грошима, а є такими, що витрачені на власні потреби. При складанні авансового звіту такі кошти підлягають поверненню у встановлені п. 170.9 ПКУ строки.
Якщо цього не зробити, ці кошти отримають статус надміру витрачених й оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 18% (пп. 164.2.11 ПКУ) із застосуванням натурального коефіцієнта 1,21951 (п. 164.5 ПКУ) та військовим збором за ставкою 1,5% (до ВЗ коефіцієнт не застосовується). Сплатити податки потрібно в день, коли виник оподатковуваний дохід, тобто було порушено умови, встановлені п. 170.9 ПКУ). А ще такий дохід і податки слід відобразити у формі №1ДФ за ознакою доходу «118».
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»