Уряд затвердив Порядок надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта. Звісно, що такі запити робитимуться лише у разі, якщо цю інформацію неможливо отримати із загальнодоступних джерел.
Постанову КМУ від 21.10.2020 р. №968, якою затверджено новий Порядок, опубліковано в «Урядовому кур'єрі» 24.10.2020 р. Тож з цієї дати почав діяти новий Порядок №968, а старий (затверджений постановою КМУ від 08.09.2015 р. №693) втратив чинність.
Цей Порядок визначає механізм надання інформації про клієнта у разі неможливості безоплатного отримання інформації із загальнодоступних державних електронних реєстрів.
За новим Порядком державні органи, державні реєстратори повинні безоплатно надавати суб'єкту протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту інформацію про клієнта. Але перед цим вони мають дізнатися про статус суб'єкта фінансового моніторингу у Держфінмоніторингу. Тобто для отримання відповіді на запит треба перебувати на обліку в Держфінмоніторингу.
Нагадуємо, що до суб'єктів первинного фінмоніторингу тепер належать не лише банки та інші фінансові установи, а й аудитори, приватні юристи, ті, хто надає приватні послуги з ведення бухгалтерського обліку та консультує з питань оподаткування. I саме вони повинні повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції своїх клієнтів та стати на облік у цій службі. Про те, як це робиться, ми писали у «ДК» №41/2020.
Суб'єкти первинного фінмоніторингу
Перша категорія — надавачі фінансових послуг:
— банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
— платіжні організації, учасники або члени платіжних систем;
— товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
— професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
— оператори поштового зв'язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
— філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
— постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
— інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Друга категорія — юридичні особи, які:
— надають аудиторські послуги;
— надають послуги з бухгалтерського обліку;
— здійснюють консультування з питань оподаткування;
— надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Третя категорія — це фізособи, які провадять свою діяльність одноособово (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин), які:
— надають аудиторські послуги;
— надають послуги з бухгалтерського обліку;
— здійснюють консультування з питань оподаткування;
— надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Четверта категорія — це юридичні особи та фізичні особи (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин), які здійснюють інші операції:
— адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
— нотаріуси;
— суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
— суб'єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб'єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
— суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
— суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри.
Під час аналізу діяльності клієнта може виникнути потреба отримати про нього додаткову інформацію з інших джерел. Тепер маємо оновлений порядок надання такої інформації державними органами та державними реєстраторами. Залишилося навчитися правильно складати запит.
Як сформувати запит?
Запит щодо надання необхідної інформації про клієнта (далі — запит) надсилається суб'єктом державному органу (за місцезнаходженням такого органу) та/або державному реєстратору (незалежно від місцезнаходження такого державного реєстратора) у письмовій формі.
Запит може надсилатися також в електронній формі. Але формат електронної взаємодії та форма надання інформації визначаються відповідними державними органами. Тобто теоретично це можливо, а на практиці для цього потрібні не лише електронний підпис, а й програмне забезпечення, яке дозволяє листуватися з певним державним органом або державним реєстратором. Можливо, знадобиться також укласти договір про таке електронне листування.
Якої би форми запит не був, його підписує керівник суб'єкта або особа, яка його заміщує. Якщо суб'єкт провадить діяльність одноособово, він сам підписує запит.
Наразі типової форми запиту немає, а отже, його можна надсилати у довільній формі. Але в запиті обов'язково зазначають підстави для надання державними органами, державними реєстраторами інформації про клієнта та її перелік, а також відомості, що дозволяють однозначно ідентифікувати клієнта. Тобто в запиті треба чітко зазначити, хто, про кого і яку інформацію запитує.
Реєстр запитів
Суб'єкт веде реєстр запитів до державних органів, державних реєстраторів, який повинен містити вихідні реквізити запиту, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи або повне найменування юридичної особи, інформація про яких запитується, підстави для надсилання запиту та реквізити листа державного органу, державного реєстратора з інформацією, що надійшла у відповідь на запит суб'єкта.
Строк для відповіді держоргану та держреєстраторів
Як ми вже зазначили вище, перш ніж брати запит до розгляду, державний орган або державний реєстратор спочатку перевіряють статус запитувача. Чи справді він є суб'єктом первинного фінансового моніторингу?
Для підтвердження інформації щодо статусу суб'єкта державні органи, державні реєстратори звертаються до Держфінмоніторингу в електронній та/або паперовій формі. Якщо Держфінмоніторинг нічого не знає про такого суб'єкта, інформацію про клієнта за запитом надано не буде.
Держфінмоніторинг надає підтвердження статусу протягом двох робочих днів з дня надходження звернення державного органу та/або державного реєстратора. А далі починається робота над відповіддю на запит.
Проте за Порядком №968 державні органи, державні реєстратори мають протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надавати суб'єкту інформацію про клієнта.
Як можна використати отриману інформацію?
Порядком №968 передбачено, що як запит суб'єкта, так і інформація, яка надається державними органами, державними реєстраторами, є інформацією з обмеженим доступом.
Вона використовується виключно з метою та в порядку виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і не підлягає передачі третім особам, крім передбачених законом випадків.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»