Подекуди ДПС блокує (і не розблоковує) ПН/РК через те, що «підприємство та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій». Що мають на увазі податківці? Чи достатньо такого неконкретного формулювання для блокування і що каже про це судова практика?
Визнання платника ризиковим може оскаржуватись у суді
Незважаючи на численні зміни порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, «ризиковий» статус контрагентів й надалі залишається підставою для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Відповідно продавець отримує заблоковані податкові накладні, а покупці втрачають право на податковий кредит з ПДВ до моменту розблокування податкових накладних.
Але є й гарні новини.
Суди ще нещодавно негативно ставилися до оскарження самого факту включення платника податків до бази ризикових контрагентів. Навіть незважаючи на те що це призводило до блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суди зазначали, що внесення до системи АIС «Податковий блок» податкової інформації щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. I такі дії контролюючого органу не порушують прав платників податків. Воно ніби й так, якби внаслідок таких дій не блокувалися ПН/РК! Проте тривалий час оскарження дій органів ДПС щодо включення до бази ризикових контрагентів не приносило бажаних платникам податків результатів.
Проте у коментованій нами справі суд раптом вирішив1, що попередню судову практику, навіть щодо рішень Верховного Суду2, брати до уваги не треба. Адже обставини справи стосувалися правовідносин, урегульованих Порядком №117, який на момент винесення судового рішення вже був нечинним.
1 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 р. у справі №520/480/20.
2 Зокрема, податковий орган у коментованій нами справі згадав висновки ВС, викладені у постанові від 20.11.2019 р. у справі №480/4006/18.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що з 01.02.2020 р. набрав чинності Порядок №1165, в якому прямо передбачено можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку в судовому порядку.
Саме з такого рішення й почався спір ТОВ з органами ДПС.
Рішення про ризиковість спричиняє блокування ПН/РК
07.02.2020 р. ТОВ через Електронний кабінет отримало Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 р. №18542 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку — підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.
Отже, ТОВ віднесено до Переліку «ризикових» підприємств.
Наслідки такого включення не змусили довго чекати на себе: включення ТОВ до такого переліку призвело до зупинення реєстрації всіх без винятку податкових накладних, які подавалися на реєстрацію. А це, своєю чергою, негативно позначається на господарській діяльності ТОВ.
Справді, відповідно до п. 6 та 7 Порядку №1165, якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядає комісія регіонального рівня, яка приймає відповідне рішення, а платника включає до Переліку ризикових.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через Електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
I підставою для вилучення платника з Переліку ризикових може бути лише судове рішення, що й було зроблено — ТОВ звернулося до суду з оскарженням Рішення Комісії про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
Суди вимагають в органу ДПС обґрунтування критерію ризиковості
Вище ми сказали, що суди не беруть до уваги попередню судову позицію та розглядають такі справи. Мало того, вони вже виносять позитивні судові рішення на користь платників, покладаючи тягар доказування відповідності критеріям ризиковості саме на податкові органи. Але що саме цікавить суди та які докази вони витребовують в органів ДПС?
У коментованій нами справі суди звернули увагу на таке.
Перше, що дослідили суди, — це саме зміст спірного Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
Але, окрім загальної інформації «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», суди більше нічого не побачили. Ні змісту (розшифрування) самої податкової інформації, яка стала підставою для прийняття Рішення, ні ризикових операцій та назв підприємств, що були залучені до таких операцій, у Рішенні не наведено.
Водночас згідно з Порядком №1165 як підставу має бути зазначено відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, а в разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, про яку саме податкову інформацію йдеться.
Що насправді сказано в пункті 8
У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суди цікавить конкретна податкова інформація щодо ризиковості
У спірному Рішенні як податкова інформація зазначено лише те, що підприємство та/або контрагент залучені до у проведення ризикових операцій.
У зв'язку з цим суд першої інстанції двічі вимагав від органу ДПС:
— інформацію щодо нормативно-правового обґрунтування та фактичних підстав прийняття рішення про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості;
— податкову інформацію, використану під час прийняття зазначеного рішення;
— документи, враховані під час прийняття зазначеного рішення;
— матеріали засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у частині прийняття зазначеного Рішення.
Проте податковий орган надав лише пояснення щодо наявності в матеріалах справи схеми руху ПДВ, на підставі якої платника податку включено до ризикових. Зокрема, орган ДПС надав інформацію щодо ТОВ про продаж товарів за період січень 2019 — листопад 2019 рр. і про купівлю товарів за січень 2019 — листопад 2019 рр. Ця інформація містить лише найменування товару, що його постачало й отримувало ТОВ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників. То й що?
Суд вирішив, що жодних доказів провадження ТОВ господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, податківці під час прийняття спірного рішення не мали!
Суд: визнання ТОВ ризиковим є необґрунтованою перешкодою
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій за таких умов був для ТОВ позитивний: прийняття контролюючим органом Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що з цілковитою невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, спірне рішення комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
I, не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були залучені до таких операцій, у спірному Рішенні, як це передбачено п. 8 Порядку №1165, орган Державної податкової служби фактично діяв без дотримання власної процедури, непрозоро та у спосіб, що унеможливлює мінімізацію ризику помилки у спірних відносинах.
Владний суб'єкт при винесенні оскарженого Рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції у частині прийняття Рішення. Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов'язку ТОВ у спірних правовідносинах у галузі податкової справи було підтверджено проведеним судовим розглядом.
I Рішення визнано протиправним та скасовано.
А що скаже ВС?
I найприємніше наостанок: податковий орган не погодився з вищенаведеним висновками та звернувся до Верховного Суду. Проте останній також вирішив, що такі спори треба розглядати по-новому!
Верховний Суд зазначив, що ГУ ДПС у касаційній скарзі посилається на неврахування низки колишніх постанов Верховного Суду, а саме: від 27.08.2019 р. у справі №540/2077/18, від 20.11.2019 р. у справі №480/4006/18, від 10.07.2020 р. у справі №520/5168/19.
Водночас висновки Верховного Суду в зазначених постановах не можуть бути прикладом іншого правозастосування через зміну правового регулювання порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за Порядком №1165.
А це означає, що на сьогодні відкрито цілком нову судову практику оскарження рішень регіональних комісій щодо віднесення платника податків до ризикових. I відповідність платника таким критеріям податковим органам відтепер треба буде доводити в суді, якщо таку інформацію не буде достатньо обґрунтовано та наведено у тексті самого рішення Комісії ДПС.
Нормативна база
- Порядок №117 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 (втратив чинність з 01.02.2020 р.).
- Порядок №1165 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165.
- Критерії ризиковості платника податку — Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»