Підприємство надало юрособі безвідсоткову ПФД, яка за договором має повертатися щомісяця частинами відповідно до графіка. Теперішню вартість розраховано згідно з цим графіком. Проте було тільки дві оплати. Як розраховувати теперішню вартість, дисконт та суму амортизації, якщо оплата не надходила?
Згідно зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. №379, дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (понад 1 рік): як дебіторська, так і кредиторська (не лише та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків).
Відповідно до термінів, наведених у П(С)БО 10, довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Таким чином, дисконтуванню має підлягати та частина суми ПФД, яка за умовами договору повертається у термін понад дванадцять місяців з дати балансу. А та частина, яка повинна бути повернута (саме повинна, а не фактично повернута) протягом дванадцяти місяців з дати балансу, дисконтуванню не підлягає.
Якщо ПФД повертається частинами протягом певного терміну, то теперішню вартість, дисконт і суму амортизації розраховують виходячи зі встановлених термінів повернення кожної з її частин.
Як передбачено п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (у цьому випадку — документи, що підтверджують надання ПФД та її повернення (касові документи, банківська виписка, в комплексі з умовами, передбаченими договором про надання ПФД).
До речі, Офіс ВПП ДПС роз'яснював, що переглядати теперішню вартість та суму дисконту (амортизації) необхідно лише у тому разі, якщо відбувається модифікація фінансових зобов'язань. Простіше кажучи, модифікація фінансових зобов'язань — це зміна умов договору (зміна строку, зміна розміру процентної ставки, зміна суми).
Водночас від того, що поточна заборгованість стала простроченою (тобто її частину фактично не було погашено згідно зі встановленим графіком), вона не стала довгостроковою. Тож якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не треба.
Так, якщо попередньо фінансове зобов'язання класифікувалося як довгострокове і компанія вже розрахувала та задекларувала дисконт, то в разі збільшення строку виконання фінансового зобов'язання або зміни графіка його погашення в бухгалтерському обліку необхідно:
— перерахувати дисконт з урахуванням продовженого строку;
— включити результати такого перерахунку до доходів, що також вплине на збільшення фінансового результату та збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Отже, можна дійти висновку: в разі якщо умови договору ПФД і графіка повернення не переглядаються (але фактично цей графік порушується), то перераховувати дисконт не треба — теперішня вартість, сума дисконту та амортизації відображаються згідно з розрахованою величиною на дату виникнення такої заборгованості за графіком.
Тобто в обліку й надалі відображають розраховані суми дисконту та амортизації незалежно від того, здійснювались оплати згідно з графіком платежів чи ні.
Якщо ж порушення графіка погашення ПФД призводить до перегляду умов договору, зокрема вносяться зміни до графіка погашення або терміну погашення, то підприємство мусить перерахувати дисконт на дату балансу з відповідним переглядом суми, що потрапить до складу доходів та витрат на дату такого перерахунку і надалі (попередньо нараховані суми залишаються без змін).
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»