Фізособа потерпіла від ДТП та тимчасово втратила працездатність. Хто має відшкодувати шкоду — Фонд з ТВП чи страхова компанія? А може, одночасно? Дізнаймося думку ВС1.
Ті, хто використовує автотранспорт, зокрема суб'єкти господарювання (ЮО, ФОПи, фізособи), щороку страхують відповідальність перед третіми особами (так звана автоцивілка). При цьому страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, становить 260 тис. грн.
1 Постанова ВС від 06.05.2020 р. у справі №462/173/19.
I ось, наприклад, фізособа внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження. Цивільна відповідальність водія на момент дорожньо-транспортної події була застрахована. Хто має оплатити листок непрацездатності такій фізособі — роботодавець за допомогою ФСС чи страхова компанія?
Це питання в коментованій справі вирішував ВС. При цьому потерпіла фізособа була найманим працівником. А період тимчасової непрацездатності тривав 65 днів, про що роботодавцю було надано листок непрацездатності.
На момент звернення до суду такому працівникові вже було виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності. Роботодавець при цьому керувався Законом №1105, Порядками №1266 та №440.
Тобто роботодавець порахував середньоденний дохід для оплати лікарняних. Перші 5 календарних днів було оплачено за рахунок роботодавця, а решта 60 днів — за рахунок ФСС.
Страхова компанія вирішила, що позаяк фізособі вже було виплачено лікарняні, то про страхове відшкодування за «автоцивілкою» можна забути. I не виплатила такого відшкодування.
Проте фізособа згадала п. 36.5 Закону про ОСЦВ: за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Отже, фізособа звернулася до суду не лише з вимогою заплатити їй страхове відшкодування (ті самі 260 тис. грн), а й з вимогою стягнути зі страхової компанії пеню в розмірі 2028 грн 57 коп., а також 174 грн (3% річних) та 490 грн 15 коп. інфляційних втрат.
Хто має відповісти за шкоду — ФСС чи страхова компанія?
Перша судова інстанція дійшла висновку, що отримання працівником матеріального забезпечення у вигляді допомоги з тимчасової втрати непрацездатності за основним місцем праці є виплатами за соціальним страхуванням (ФСС з ТВП) і не є відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок ДТП. Таким чином, жодного подвійного відшкодування шкоди, завданої під час ДТП здоров'ю пішохода, який отримує лікарняні.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд врахував інший важливий момент: відшкодування за договором страхування відповідальності не може перевищувати розміру прямого збитку, тобто не покритого іншим видом страхування, якого зазнав страхувальник, а тому подвійного відшкодування не може бути (ч. 17 ст. 9 Закону про страхування та п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦКУ).
Тож апеляційна інстанція скасувала рішення суду першої інстанції, але стягнула зі страхової компанії всього 94 грн 71 коп. (той самий непокритий збиток). I цей висновок цілком підтримав Верховний Суд у коментованій нами справі.
Подвійного страхування не передбачено!
ВС звернув увагу на те, що спір виник щодо застосування законів про ОСЦВ та №1105 і правильного розуміння понять «соціальне страхування» та «страхування цивільно-правової відповідальності».
Важливий висновок 1: як порахували суму страхового відшкодування. Страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності не може перевищувати розміру прямого збитку, тобто не покритого іншим видом страхування, якого зазнав страхувальник. Чинне законодавство не передбачає подвійного страхування.
Статтею 23 Закону про ОСЦВ визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим.
У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілому відшкодовуються неотримані доходи за час втрати працездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я. Доходи потерпілого оцінюються для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) у розмірі неотриманої середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до норм законодавства України про працю (ст. 25 Закону про ОСЦВ).
Тож фізособа, будучи працівником, який працює за трудовим договором, має право на відшкодування за рахунок страховика транспортного засобу шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, у вигляді неотриманої середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до порядків №1266 та №440.
Верховний Суд вважає правильним розрахунок апеляційною інстанцією суми стягнення зі страхової компанії.
Важливий висновок 2: чому страхова компанія не має платити пеню та інші штрафні санкції. Право на стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховою компанією не виникає у разі порушення строків звернення за таким відшкодуванням. Що і було в коментованій справі.
ВС нагадав, що п. 35.1 Закону про ОСЦВ передбачено: для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Пунктом 36.2 Закону про ОСЦВ визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
— у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими — прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
— у разі невизнання майнових вимог заявника — прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, подано з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Тому страхова компанія не порушила строків виплати страхового відшкодування і не має платити пеню та решту фінансових санкцій.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ОСЦВ — Закон України від 01.07.2004 р. №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
- Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Порядок №440 — Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. №440.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»