Підприємство передає переробнику насіння соняшника для переробки на олію, отримуючи з переробки готову продукцію — олію. В акті переробки окремо зазначається кількість технологічних втрат соняшнику. Чи потрібно на ці втрати нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ?
Відповідно до п. 14 П(С)БО 16, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції, відносять до інших прямих витрат виробничої собівартості продукції. Таким чином, технологічні втрати включають до собівартості продукції (Д-т 26 К-т 206 тощо), а тому нараховувати компенсувальний ПДВ за п. 198.5 ПКУ як використання в операціях, що не є господарською діяльністю, немає підстав.
Технологічні втрати має самостійно встановити та затвердити переробне підприємство. Адже такі норми централізовано нормативними документами не встановлюються. Орієнтуватися при цьому можна на ГОСТ 14.322-83 «Нормирование расхода материалов. Основные положения», затверджений постановою Держстандарту СРСР від 09.02.83 р. №713.
У пункті 1.3 цього документа зазначено, що до нормативів витрат матеріалів належать у тому числі розміри технологічних відходів і втрат сировини та матеріалів за видами виробничих процесів. У складі норм витрат матеріалів потрібно враховувати технологічні відходи, обумовлені встановленою технологією виробництва (п. 1.4). До технологічних відходів матеріалу відносять кількість, яка не втілена у виробі, але витрачена на його виробництво (пп. 1.4.2).
У додатку до цього ГОСТу сказано, що при безвідходному технологічному процесі технологічні відходи становлять до 1,5%, при маловідходному — від 1,5% до 10%.
До речі, договір на переробку сировини належить до підрядних договорів. Тому він укладається згідно з вимогами ст. 837 — 864 ЦКУ.
Відповідно до ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, то:
— підрядник відповідає за неправильне використання матеріалу;
— підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок;
— у договорі підряду має бути встановлено норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Таким чином, норми витрат, в тому числі технологічних, мають зазначатися в договорі на переробку сировини.
А після закінчення роботи підрядник надає замовникові звіт, в якому зазначає в тому числі технологічні втрати.
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»