Карантинні нововведення для бізнесу

Інформаційний лист Державної податкової служби від 08.04.2020 р. №9

Карантинні нововведення для бізнесу

Суттєво. У другій частині інформаційного листа, присвяченого карантинним нововведенням для бізнесу, ДПСУ розглянула питання податку на доходи фізичних осіб, місцевих податків, ЄСВ та адміністрування податків.

! Платникам податків і ЄСВ

Частина 2. Податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, ЄСВ, адміністрування

Зміни, запроваджені законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (Сovid-2019)»

Щодо податку на доходи фізичних осіб

1. Які зміни передбачені Законом №540 для фізичних осіб — платників податку на доходи фізичних осіб при реалізації ними права на податкову знижку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків?

Закон №540 доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) пунктом 11. Положеннями цього нового пункту передбачено, що за результатами 2020 року платники податку на доходи фізичних осіб при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Кодексу зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень, визначених підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Кодексу):

суму грошових коштів або вартість:

• лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
• дезінфекційних засобів і антисептиків;
• медичного обладнання;
• засобів індивідуального захисту;
• медичних виробів для скринінгу хворих;
• розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
• медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
• медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);
• засобів особистої гігієни;
• продуктів харчування;
• товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України...

2) ...якщо зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) таким суб'єктам (одному або декільком):

• громадським об'єднанням;
• благодійним організаціям;
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, — Міністерству охорони здоров'я України;
• іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
• особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);
• закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності;
• структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Таким чином, зазначеною податковою знижкою фізичні особи — платники податку на доходи фізичних осіб зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за 2020 рік у терміни, визначені Кодексом.

Довідково:

1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

2. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

3. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

4. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2. Яким чином відображати в податковій звітності зміни, пов'язані зі зменшенням періоду, протягом якого дозволяється не нараховувати та не сплачувати плату за землю?

Законом №540 скорочено період, визначений Законом України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон №533), протягом якого не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності, з двох місяців (березень і квітень 2020 року) до одного — березень 2020 року.

Особливості декларування податкового зобов'язання

Якщо платник плати за землю на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій зменшив податкові зобов'язання за березень та квітень 2020 року, то, враховуючи вимоги Закону №540, такий платник податку зобов'язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій). В цій декларації платник має збільшити податкові зобов'язання з плати за землю за квітень 2020 року, тобто відновити податкові зобов'язання, які були задекларовані в податковій декларації з плати за землю за 2020 рік.

При цьому Законом №540 передбачено, що штрафні санкції, визначені Кодексом за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов'язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року, не нараховуються.

Фізичні особи — підприємці в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо фізичні особи — підприємці мають правовстановлюючий документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) шляхом подання податкової декларації.

Враховуючи зазначене, якщо право на земельну ділянку оформлено відповідно до вимог Земельного кодексу України на фізичну особу — підприємця і такий платник на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій зменшив податкові зобов'язання за березень та квітень 2020 року, то, враховуючи вимоги Законом №540, він також зобов'язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік, як зазначено вище.

Особливості сплати податкового зобов'язання

Законом №540 визначено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов'язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов'язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов'язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов'язання за такий період.

Таким чином, Законом №540 відстрочено на один місяць термін сплати податкового зобов'язання за квітень 2020 року, визначений відповідно до пункту 287.4 статті 287.4 Кодексу: замість 29 травня останнім днем такої сплати буде той же строк, що і для сплати податкового зобов'язання з плати за землю за травень, — 26 червня 2020 року (зважаючи на те, що 28 червня 2020 року — святковий день, який припадає на вихідний).

3. Яким чином відображати в податковій звітності зміни, пов'язані зі зменшенням періоду, протягом якого об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, виключаються з числа об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Законом №540 скорочено період, визначений Законом №533, протягом якого об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, виключаються з об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Кодексу, з двох місяців (березень і квітень 2020 року) до одного — березень 2020 року.

Якщо юридична особа — платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до податкової декларації за 2020 рік, в якій зменшив нарахування за І та II квартали 2020 року (на суму, пропорційну до одного місяця кожного кварталу — березень та квітень 2020 року відповідно), то, враховуючи вимоги Законом №540, такий платник податку зобов'язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій). В цій декларації платник має збільшити податкові зобов'язання з плати за землю за II квартал 2020 року (на суму, пропорційну до одного місяця II кварталу — квітень 2020 рік), тобто відновити податкові зобов'язання, які були задекларовані в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за II квартал 2020 рік.

При цьому Законом №540 передбачено, що в цьому випадку штрафні санкції, визначені Кодексом за внесення змін до податкової звітності В частині збільшення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховуються.

Законом №540 встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов'язання з такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об'єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов'язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов'язання за такий період.

Разом із тим слід враховувати, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу). Нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом, за сплату податкового зобов'язання за квітень 2020 року у періоді після 30 червня 2020 року до законодавчо визначеного загального терміну сплати авансового внеску за II квартал не передбачено. Тому платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов'язання з такого податку на підставі податкових декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов'язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

4. Як будуть виконуватися вимоги Закону №540 щодо звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо фізичних осіб — платників податку?

У 2020 році контролюючі органи нараховують фізичним особам — платникам податку податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 податковий (звітний) рік. Податкове зобов'язання фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Тому вимоги щодо звільнення від оподаткування, передбачені Законом №533 з урахуванням змін, внесених Законом №540, будуть враховані при нарахуванні контролюючими органами податку фізичним особам — платникам податку за об'єкти нежитлової нерухомості у 2021 році за 2020 податковий (звітний) рік.

Щодо «єдиного податку» — спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

5. Як змінилися граничні обсяги доходу, які надають право суб'єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності?

Законом №540, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу, якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб'єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності:

• для першої групи платників єдиного податку (фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1 млн грн (до 2 квітня 2020 року було передбачено 300 тис. грн);
• для другої групи платників єдиного податку (фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 5 млн грн (до 2 квітня 2020 року було передбачено 1,5 млн грн);
• для третьої групи платників єдиного податку (фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 7 млн грн (до 2 квітня 2020 року було передбачено 5 млн грн).

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 Кодексу платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв'язку зі збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з III кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу. Відповідна заява має бути подана в один зі способів, визначених підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи.

Важливо:

1. Наслідки перевищення граничних обсягів доходу для платника єдиного податку відповідної групи, у разі коли таке перевищення відбувається протягом календарного року, визначені пунктом 293.8 статті 293 Кодексу (обов'язок переходу на сплату інших податків, обрання іншої групи спрощеної системи оподаткування тощо). При цьому положення Кодексу щодо зміни лімітів у бік збільшення можуть бути застосовані лише щодо випадків перевищення, які мали місце починаючи з 2 квітня 2020 року.

Наприклад, якщо обсяг доходу платника єдиного податку другої групи станом на 30 березня 2020 року становив 1,6 млн грн (що більше за ліміт у 1,5 млн грн, чинний для 2020 року станом на таку дату), цей платник податку має виконати вимоги пункту 293.8 статті 293 Кодексу. Натомість, якщо таке перевищення відбулося у квітні 2020 року — підстав для застосування цих норм Кодексу не буде.

2. Для платників, які станом на 1 січня 2020 року були зареєстровані як платники єдиного податку відповідної групи і не змінюють таку групу протягом календарного року, граничні обсяги доходу, які надають право суб'єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у 2020 році становлять (з розрахунку на календарний рік):

Розрахунок граничних обсягів доходу виходячи з періоду дії відповідних редакцій пункту 291.4 статті 291 Кодексу та календарних днів 2020 року

Група платників єдиного податку	Положення Кодексу до 02.04.2020**	Положення Кодексу з  02.04.2020***	Залишок ліміту до закінчення 2020 року
1 група	300000,00	1000000,00	824043,72
2 група	1500000,00	5000000,00	4120218,58
3 група	5000000,00	7000000,00	6497267,76

** У 2020 році ці положення діяли протягом 92-х з 366-ти календарних днів: з 1 січня до 1 квітня 2020 року (включно).

*** У 2020 році ці положення будуть діяти протягом 274 календарних днів: з 2 квітня до 31 грудня 2020 року (включно).

6. Чи можуть змінюватися у 2020 році розміри фіксованих ставок єдиного податку для платників першої та другої груп?

Пункт 52-6, який Законом №540 внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, надає органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого раніше рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

У 2020 році на проєкти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, прийняті відповідно до п. 52-6 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу, не поширюються підпункт 4.1.9 пункту 4.1 та пункт 4.5 статті 4, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та пункт 12.5 (у частині строку набрання чинності рішень) статті 12 Податкового кодексу України, Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частина 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання (пункт 52-7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Це означає, що місцевим органам влади як виняток надано можливість затверджувати зазначені рішення щодо зменшення розмірів фіксованих ставок єдиного податку для платників єдиного податку першої та другої груп у 2020 році за більш швидкою процедурою, без дотримання загальних термінів та регуляторних процедур, визначених законодавством.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

7. За які порушення не будуть застосовуватися штрафні санкції щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Законом №540 подовжено до 31 травня 2020 року (попередньо, згідно із Законом №533, передбачалося — до 30 квітня 2020 року) строки тимчасового незастосування штрафних санкцій, визначених частиною одинадцятою статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464), за такі порушення:

• несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок);
• неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
• несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 до 31 березня, з 1 до 30 квітня та з 1 до 31 травня 2020 року, не застосовуються.

До 31 травня 2020 року також подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені, при цьому нарахована пеня за періоди з 1 до 31 березня, з 1 до 30 квітня та з 1 до 31 травня 2020 року підлягає списанню.

Питання адміністрування податків

8. Які тимчасові зміни прийнято щодо строків проведення камеральних перевірок податкових декларацій/уточнюючих розрахунків до них?

Закон №540 доповнює пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новим абзацом, який передбачає тимчасове продовження загального терміну камеральних перевірок, визначеного пунктом 76.3 статті 76 Кодексу (не більше 30 календарних днів), для певних випадків.

Так, камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень — травень 2020 року або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня — травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Це означає, що:

1) камеральна перевірка, наприклад за податковою декларацією з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за березень 2020 року, граничний строк подання якої припадає на 20 квітня 2020 року і яка подана:

• 17 квітня 2020 року (із дотриманням терміну подання), — може бути проведена до 19 червня включно;
• 23 квітня 2020 року (із порушенням терміну подання), — може бути проведена до 22 червня включно.

2) якщо уточнюючий розрахунок до податкової декларації подано 10 квітня 2020 року, то камеральна перевірка такого уточнюючого розрахунку може бути проведена до 9 червня включно.

Терміни проведення камеральної перевірки податкової декларації/ уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість не змінюються. Також незмінними залишилися терміни проведення камеральних перевірок з інших питань, які проводяться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

9. Які тимчасові зміни прийнято щодо строків подання та розгляду скарг платників податків у процедурі оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих відповідно до Кодексу?

Пунктом 52-8, який Законом №540 внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, передбачено також зупинення перебігу строків, встановлених статтею 56 Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України.

Тобто, якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня 2020 року і до 31 травня 2020 року (включно), строки для подання таких скарг призупиняються, а платник податків може подати відповідну скаргу з урахуванням часу, що минув до такого призупинення. Як результат, такі скарги повинні бути прийняті та розглянуті контролюючим органом у загальному порядку.

Також, якщо строк прийняття рішень контролюючим органом за скаргами, які:

подані у періоді з 2 квітня 2020 року і до 31 травня 2020 року (включно) та/або

не розглянуті станом на 18 березня 2020 року...

...припадає на період з 2 квітня 2020 року і до 31 травня 2020 року (включно), то прийняття таких рішень поза межами строків, визначених статтею 56 ПКУ, або ненадіслання / несвоєчасне надіслання платникам податків рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків, не призводять до задоволення скарг платників податків.

Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується, то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Важливо: Звертаємо увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені пунктом 56.9 статті 56 Кодексу стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість.

10. Які тимчасові зміни прийнято щодо строків подання та розгляду скарг платників єдиного внеску до процедур оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих відповідно до закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»?

Закон №540 доповнив розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-13. Відповідно до цього пункту, тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 цього Закону.

Закон №540 набрав чинності з 2 квітня 2020 року. Отже, прийняття рішень податковим органом за скаргами, що...

• надійшли/надійдуть у періоді з 2 квітня 2020 року до 31 травня 2020 року та/або
• які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року...

...поза межами строків, визначених статтею 25 Закону №2464, не призводять до задоволення скарг платників податків. Це ж стосується ненадіслання платникам податків рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня до 31 травня 2020 року, то строки для подання таких скарг зупиняються, а платник податків може подати відповідну скаргу до 31 травня 2020 року (включно). Як результат, такі скарги повинні бути прийняті та розглянуті податковим органом в загальному порядку. Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується, то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.