Карантинні нововведення для бізнесу

Інформаційний лист Державної податкової служби України від 03.04.2020 р. №8

Карантинні нововведення для бізнесу

Суттєво. ДПСУ видала інформаційний лист про карантинні нововведення для бізнесу, у першій частині якого розглянула податок на прибуток, обіг підакцизних товарів, ПДВ.

! Платникам податків

Частина 1. Податок на прибуток, обіг підакцизних товарів, ПДВ

Зміни, запроваджені законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (Сovid-2019)», щодо податку на прибуток підприємств

1. Які преференції передбачено Законом №540 для юридичних осіб — платників податку на прибуток підприємств, що надають (перераховують, передають) кошти (товари) неприбутковим організаціям протягом дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби?

Закон №540 доповнив підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) новим пунктом 51-1, згідно з яким платники податку на прибуток підприємств отримали право при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у 2020 році не застосовувати податкову різницю, передбачену підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, за таких умов:

1) якщо протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), такі платники податку на прибуток...

2) ...добровільно передаватимуть будь-які об'єкти із зазначеного переліку:

• грошові кошти;
• лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим;
• дезінфекційні засоби і антисептики;
• медичне обладнання;
• засоби індивідуального захисту;
• медичні вироби для скринінгу хворих;
• розхідні матеріали для надання медичної допомоги;
• медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень;
• медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо;
• засоби особистої гігієни;
• продукти харчування;
• товари за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України...

3) ...таким суб'єктам (одному або декільком):

• громадським об'єднанням;
• благодійним організаціям;
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, — Міністерству охорони здоров'я України;
• іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням;
• особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);
• закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності;
• структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Закон №540 набрав чинності з 2 квітня 2020 року. Таким чином, платники податку на прибуток підприємств при визначені об'єкта оподаткування за податкові (звітні) періоди 2020 року зможуть враховувати повну суму витрат на безоплатну передачу (суму коштів, вартість обладнання, товарів, матеріалів із наведеного переліку) виключно щодо операцій із надання такої допомоги переліченим вище суб'єктам та за умови, що ці операції здійснюються починаючи з 2 квітня 2020 року і до завершення карантину (який було запроваджено на усій території України відповідними постановами Кабінету Міністрів України¹). Обмеження у розмірі 4-х відсотків оподатковуваного прибутку попереднього року до зазначених операцій застосовуватися не буде, однак воно зберігається для:

• будь-яких операцій із безоплатного перерахування (передачі) вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг неприбутковим організаціям відповідно до умов підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу у податкових (звітних) періодах 2020 року, що охоплюють періоди ДО 2 квітня 2020 року та ПІСЛЯ дати завершення карантину, визначеної Урядом;
• будь-яких операцій із безоплатної передачі коштів, обладнання, товарів, матеріалів неприбутковим організаціям, інших ніж ті операції, що повністю відповідають усім умовам пункту 51-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (див. вище), у податкових (звітних) періодах 2020 року, що охоплюють період 3 2 квітня 2020 року і ДО дати завершення карантину, визначеної Урядом (включно).

¹ Див. постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 та від 25 березня 2020 року №239.

З огляду на зазначене вище платники податку на прибуток, операції яких підпадають під вимоги пункту 51-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, мають вести окремий облік таких операцій для визначення об'єкта оподаткування за відповідні податкові (звітні) періоди 2020 року. Наприклад, операції, які за даними бухгалтерського обліку здійснені у першому кварталі 2020 року та 1 квітня 2020 року підпадають під обмеження, визначені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

2. Які преференції передбачено Законом №540 для юридичних осіб — платників податку на прибуток підприємств, що отримують допомогу від юридичних та/або фізичних осіб протягом дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу?

Преференції, серед іншого, визначені новим пунктом 51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу і передбачені для таких суб'єктів:

• закладів охорони здоров'я державної та/або комунальної власності (якщо такі заклади є платниками податку на прибуток);
• особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я.

Для цих суб'єктів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року:

1) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, від одержання будь-яких об'єктів із зазначеного переліку:

• грошових коштів;
• лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
• дезінфекційних засобів і антисептиків;
• медичного обладнання;
• засобів індивідуального захисту;
• медичних виробів для скринінгу хворих;
• розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
• медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
• медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо;
• засобів особистої гігієни;
• продуктів харчування;
• товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України,

... які добровільно їм передані юридичними та/або фізичними особами протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)...

2) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання зазначеними вище суб'єктами цих коштів (обладнання, товарів, матеріалів) у будь-яких податкових (звітних) періодах 2020 року та наступних років (у разі наявності відповідних залишків станом на 31 грудня 2020 року і їх подальшого використання у таких наступних періодах).

З огляду на зазначене вище платники податку на прибуток, визначені пунктом 51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, які одержують кошти (обладнання, товари, матеріали), перелічені у цьому пункті, мають вести для податкових цілей окремий облік їх надходження у 2020 році та використання у 2020 році та наступних роках.

Щодо обліку, виробництва, обігу пального й спирту етилового денатурованого та інших підакцизних товарів

3. Які тимчасові норми передбачені Законом №540 щодо процедури отримання спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів та відпуску таких засобів?

Тимчасово, до 30 квітня 2020 року:

1) Суб'єкти господарювання при виробництві дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) з використанням спирту етилового денатурованого, за умови встановлення податкових постів у таких суб'єктів, не зобов'язані:

• обладнувати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
• обладнувати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

При цьому кожне місце відпуску дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) має бути обладнане засобами обліку виробленої продукції, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

2) Державні підприємства, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00), мають право використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції.

3) Акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД), повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, а також засобами обліку денатуруючих добавок, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

Витратоміри-лічильники спирту етилового та засоби обліку виробленої продукції повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

4) Виробники спирту етилового денатурованого для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) та виробники дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) заповнюють електронні документи, а саме подають до податкових органів дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням, шляхом передачі даних з витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку виробленої продукції.

4. Які повноваження матимуть представники контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів, а також на підприємстві, яке виробляє дезінфекційні засоби?

Тимчасово, до 30 квітня 2020 року:

1) Представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД):

• здійснює контроль за дотриманням умов денатурації спирту етилового;
• бере участь у складанні Акта денатурації спирту етилового, у якому зазначається об'єм спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, який був використаний на виробництво спирту етилового денатурованого, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації.

2) Представник контролюючого органу на підприємстві, яке виробляє зазначені дезінфекційні засоби:

бере участь у складанні Акта виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00), у якому зазначається об'єм спирту етилового денатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, кількість доданих інгредієнтів та кількість готової продукції.

5. Які тимчасові зміни запроваджуються у порядку відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів та його оподаткування з оформленням податкового векселя на суму акцизного податку?

Тимчасово, до 31 травня 2020 року:

• дозволено відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до Переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів;
• зі спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів, справляється акцизний податок за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту за умови підтвердження його цільового використання.

При цьому до отримання такого спирту з акцизного складу слід враховувати, що:

• податковий вексель видається на суму податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується, виходячи зі ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 Кодексу;
• місця зберігання спирту внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту;
• кількість спирту, який отримується, не може перевищувати об'єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту;
• на території виробників дезінфікуючих засобів будуть діяти податкові пости.

6. Як погашати податкові векселі, які видані виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів та/або бензинів авіаційних із терміном погашення у період дії карантину?

Терміни погашення податкових векселів (виданих відповідно до пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу) виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів (коди 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТЗЕД) та/або бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТЗЕД), які припадають на період з 1 березня до 31 травня 2020 року, продовжуються до 15 серпня 2020 року (включно).

У разі підтвердження до 15 серпня 2020 року (включно) імпортером або виробником, які видали податковий вексель, факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів погашення таких податкових векселів здійснюється у встановленому пунктом 229.8 статті 229 цього Кодексу порядку, а саме:

• без сплати коштами сум акцизного податку, зазначених у таких податкових векселях;
• без застосування штрафів, встановлених підпунктом 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу.

У разі якщо податковий вексель не погашено до 15 серпня 2020 року (включно), векселедержатель протягом п'яти робочих днів, наступних за визначеним цим пунктом останнім днем терміну погашення податкового векселя, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

У випадку, якщо імпортер або виробник до 15 серпня 2020 року (включно) не підтвердить факт цільового використання, з такого суб'єкта буде стягнуто штраф у розмірі 50 відсотків суми акцизного податку, яка обчислюється виходячи з обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, за якими немає підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, із застосуванням коефіцієнта 10.

7. Чи будуть застосовуватися у період карантину штрафні санкції за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового?

Закон №540 уточнює пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, яким визначено виключний перелік порушень, щодо яких не зупиняється застосування штрафних санкції у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зокрема, податкові органи, серед іншого, мають право застосовувати у період карантину такі санкції:

• за порушення обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (статті 128-1, 228 Кодексу);
• за порушення цільового використання пального, спирту етилового платниками податків — непідтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані як сировина для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (стаття 229 Кодексу);
• за порушення вимог щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками (стаття 128-1 Кодексу);
• за порушення вимог щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (стаття 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»);
• за здійснення операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку — порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (стаття 117 Кодексу).

Щодо податку на додану вартість

8. Чи будуть контролюючі органи перевіряти дотримання вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком у період мораторію на проведення перевірок, запровадженого законом України від 17 березня 2020 року №533-IX?

Змінами, внесеними Законом №540 до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, установлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня до 31 травня 2020 року не поширюється також і на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком, зокрема щодо:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

9. Які зміни передбачені Законом №540 у частині ПДВ?

Законом №540 викладено в новій редакції п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (який був внесений попередньо Законом України від 17 березня 2020 року №530-ІХ). Зокрема, від оподаткування податком на додану вартість звільняються:

• операції з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;
• операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до відповідного Переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб'єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу як платників ПДВ чи форми власності.

10. Чим визначено перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу?

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224.

11. Протягом якого періоду діє пільга з оподаткування ПДВ, встановлена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу?

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, здійснених у період починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

12. Чи поширюється звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, на операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України до запровадження пільги?

Операції з постачання на митній території України після 17 березня 2020 року раніше ввезених товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України — до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

13. Чи може бути поширена пільга з оподаткування ПДВ, встановлена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, на операції з постачання товарів вітчизняного виробництва, які не імпортуються в Україну?

Пільга застосовується до постачання як товарів вітчизняного виробництва, так і тих, що ввезені на митну територію України.

Головний критерій застосування пільги з оподаткування — зазначення відповідного товару, який постачається, у Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224.

14. Чи потрібно донараховувати податкові зобов'язання за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, при постачанні товарів, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

У разі здійснення звільнених від оподаткування ПДВ операцій відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V «Податок на додану вартість» Кодексу не застосовуються та податкові зобов'язання відповідно до зазначених пунктів не нараховуються.

Це означає, що платник податку, який здійснює постачання товарів, що підпадають під дію звільнення, не втрачає «вхідний» ПДВ лише через запровадження тимчасової норми.

Отже, такий платник зберігає право на визнання податкового кредиту на суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів з Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224, при їх придбанні або у складі товарів (робіт, послуг), які використані у виробництві зазначених товарів (для виробника).

15. Які тимчасові особливості застосування критерію при визначенні обсягу операцій, після досягнення якого особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ, передбачені Законом №540?

Такі особливості тимчасово запроваджуються для громадських об'єднань та благодійних організацій, які наразі не зареєстровані як платники ПДВ.

Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, що здійснені зазначеними суб'єктами, не включаються ними при обрахунку загальної суми, визначеної ст. 181 цього Кодексу, після досягнення якої особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ.

Це правило застосовується до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Довідково: Операції, які визначені у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, — це надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. При цьому мають дотримуватися вимоги цього підпункту щодо безоплатного постачання.

Друга частина інформаційного листа буде присвячена змінам, які запроваджено Законом №540 щодо податку на доходи фізичних осіб, місцевих податків, ЄСВ, процедур адміністрування податків.

Інформація, наведена у цьому Інформаційному листі, може бути уточнена з урахуванням практичних ситуацій платників податків.

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому. Кожен платник податку у порядку ст. 52 — 53 ПКУ може звернутися до контролюючого органу із наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.