Визначення бази оподаткування податком на додану вартість при реалізації імпортованих товарів ускладнюється тим, що такі товари мають кілька вартостей: договірну, митну та первісну. А ще ж є ціна придбання! Як бути?
Порядок визначення бази оподаткування постачання товарів викладено у ст. 188 ПКУ. Особливостей визначення бази оподаткування при реалізації імпортних товарів не встановлено. Тому за загальним правилом база оподаткування згідно з п. 188.1 ПКУ визначається з урахуванням двох умов:
1) виходячи з договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-СГ для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів));
2) не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів.
Якщо стосовно першої умови запитань немає, то поняття «ціна придбання» на практиці спричинює запитання. I це зрозуміло. Коли йдеться про імпортні операції, імпортер має справу:
— з договірною вартістю товарів;
— з митною вартістю;
— з первісною вартістю.
А що є ціною придбання за п. 188.1 ПКУ? Чи є особливості, якщо митна вартість перевищує продажну?
Розмитнення товару
Згідно з п. 190.1 ПКУ, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче від митної вартості цих товарів. Саме з митної вартості сплачується імпортний ПДВ. Митна вартість у більшості випадків є більшою за договірну.
Подальший продаж
Згідно з п. 188.1 ПКУ, при постачанні товарів, попередньо ввезених на митну територію України, база оподаткування не може бути нижчою за ціну придбання. Ціною придбання є контрактна вартість. Ціна придбання зазначається у первинних документах іноземного продавця.
В IПК ДПСУ від 17.02.2020 р. №640/6/99-00-07-03-02-06/IПК (див. «ДК» №17/2020) щодо визначення бази оподаткування імпортного товару повідомляється: у тому разі, коли митна вартість імпортних товарів з урахуванням акцизного податку та ввізного мита перевищувала їхню ціну, визначену зовнішньоекономічним договором (контрактом), платник ПДВ при подальшому продажу визначає базу оподаткування виходячи з договірної вартості таких товарів, але не нижче за ціну їх придбання, без урахування розміру митної вартості таких товарів.
Приклад 1 Ціна одиниці імпортного товару згідно з первинними документами від іноземного продавця становить 100 грн. Митна вартість — 150 грн. Продажна вартість — 120 грн. Умов п. 188.1 ПКУ дотримано, базу оподаткування визначено з договірної вартості.
Але пам'ятайте про особливість визначення бази оподаткування, якщо імпортний товар продається за акційною ціною або у межах розпродажу. У цьому разі слід звернути увагу на другу умову: база постачання не може бути нижчою за ціну придбання.
Приклад 2 Ціна диниці імпортного товару згідно з первинними документами від іноземного продавця становить 100 грн. Митна вартість — 150 грн. Акційна ціна імпортера — 90 грн.
У цьому разі постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
— одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, — 90 грн, 18 грн ПДВ;
— іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, — 10 грн (100 — 90), 2 грн ПДВ.
Заповнення ПН на суму перевищення
У податковій накладній (у тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, роблять позначку відповідно до п. 8 Порядку №1307 (15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. У її рядках, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) наводить власні дані.
Тож при імпорті суб'єкт господарювання завжди має договірну та митну вартість:
— договірна вартість — це зобов'язання перед постачальником-нерезидентом;
— митна вартість — вартість, з якої сплачуються митні платежі.
Але слід пам'ятати, що в обліку є ще й така величина, як первісна вартість.
Саме за нею придбані активи відповідно до п. 8 П(С)БО 9 зараховують на баланс підприємства. Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є їхня собівартість, яка складається з витрат, перелічених у п. 9 П(С)БО 9.
У разі якщо договірна вартість імпортованого товару (сума, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за мінусом непрямих податків) відрізняється від його митної вартості, то до складу первісної вартості включається саме договірна вартість. Позаяк (як уточнено вище) митна вартість призначена для розрахунку мита, ПДВ та інших обов'язкових податків, зборів, платежів.
Пам'ятайте!
Позаяк товар придбавається в іноземного постачальника, найімовірніше, розрахунки здійснюються у валюті. Тож придбані за іноземну валюту товари оцінюються у валюті звітності із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операцій (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Операції в іноземній валюті слід розглядати з урахуванням норм П(С)БО 21. У разі сплати авансу вартість товарів перераховується із застосуванням курсу НБУ на початок дня дати сплати авансу.
Валютний контроль
З 28 квітня 2020 року зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тис. грн не підлягатимуть валютному нагляду.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені Положенням №5, згідно з п. 22 розділу II, не поширюються на операції у незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключно з незавершеними розрахунками за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
А незначний розмір валютної операції відповідно до пп. 7 п. 2 розділу I Положення №5 — це розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
I ще 28.04.2020 р. набирає чинності Закон №361, яким передбачається збільшення ліміту транзакцій, за якими здійснюється фінансовий моніторинг, до 400 тис. грн.
Висновок: якщо митна вартість перевищує продажну (ціну продажу імпортного товару), база оподаткування визначається з продажної вартості, але у межах контрактної вартості придбання.
Нормативна база
- Закон №361 — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»