Ще в 2018 р. річний оборот ФОПа на 2-й групі ЄП перевищив 1 млн грн, але до цього часу ані КОРО, ані РРО не було зареєстровано у ДПС. Які наслідки такої бездіяльності з боку ФОПа?
Фізосіб-підприємців — платників єдиного податку звільнено від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону про РРО1 та п. 296.10 ПКУ. Це звільнення не стосується тих ФОПів, які продають технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, з метою застосування РРО, затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231. Також звільнення не стосується тих ФОПів, які продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.
ФОПи — платники ЄП 2-ї групи повинні стежити за своїми доходами: при дозволених їм межах річного доходу у 1,5 млн грн (п. 291.4 ПКУ) без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік). При цьому враховується весь отриманий дохід: готівка, оплата банківськими картками через POS-термінал та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців.
ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з наступного кварталу, що настає за тим, у якому досягнуто мільйонну позначку.
Це означає, наприклад, що ФОП, який за два перші місяці IV кварталу 2018 р. отримав виручку в 1 млн грн, у грудні 2018 р. ще міг спокійно працювати без РРО. При цьому штрафних санкцій згідно зі ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не буде. А ось 1 січня 2019 р. цей ФОП повинен був зустріти з уже зареєстрованим та готовим до роботи РРО2.
1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
2 З 19 квітня 2020 р. до Закону про РРО вносяться зміни, зокрема див. «ДК» №9/2020.
Зареєструвати РРО потрібно завчасу: до настання нового кварталу після досягнення доходу в 1 млн грн або ж з нового кварталу утримуватися від проведення розрахункових операцій доти, поки РРО не буде готовий до роботи.
Розрахункова операція та розрахунок готівкою — не одне й те саме
Як випливає з визначення у ст. 2 Закону про РРО, розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а ще й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-термінала продавця (банківський еквайринг) або при оплаті карткою через Iнтернет за допомогою інтернет-еквайрингу.
Тому буде помилкою вважати, що ФОП-«єдинник» уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не бере до рук готівку, а замість цього приймає оплату, наприклад, тільки банківськими картками за допомогою POS-термінала або інтернет-еквайрингу.
Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця. Звісно, що на безготівкові оплати жодних чеків на РРО пробивати не потрібно.
Навіть якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, він теж повинен пам'ятати про те, що у разі досягнення обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення зазначеного обороту йому вже не можна буде провести будь-яку розрахункову операцію готівкою або за допомогою POS-термінала без РРО. Якщо ж такий ФОП здійснюватиме продаж винятково у безготівковій формі, то жодного ризику немає.
Ще один спосіб уникнути розрахункових операцій — це надати покупцеві можливість оплати товарів (послуг) через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС). Продавець, який приймає оплату товарів (послуг) через ПТКС, звільняється від застосування РРО (п. 2 ст. 9 Закону про РРО). Якщо ПТКС належить іншій особі, ніж продавець, то переказ коштів і фіскалізація таких пристроїв — обов'язок інших осіб.
Якщо обороти уповільнилися
На жаль, правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямі: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має подружитися з РРО назавжди. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: застосування РРО «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно меншими за 1 млн грн, то це не позбавить його необхідності застосовувати РРО (див. IПК ДПС у Хмельницькій області від 04.09.2018 р. №3819/IПК/22-01-13-01-10 у «ДК» №41-42/2018, та коментар «ДК»).
У разі встановлення протягом календарного року під час проведення перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
— за вчинене вперше — 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушенням товарів (послуг).
Висновки
У разі досягнення обороту 1 млн грн у будь-якому з кварталів обов'язок застосовувати РРО виникає з початку наступного кварталу.
Якщо після початку наступного кварталу відмовитися від розрахункових операцій (зокрема, не приймати готівку та платежі картками через POS-термінал, не застосовувати інтернет-еквайринг) та застосовувати розрахунки виключно шляхом банківського переказу, то РРО буде не потрібен. Якщо після початку наступного кварталу прийматиметься готівка та/або платежі картками через POS-термінал чи інтернет-еквайринг, такі операції потрібно реєструвати через РРО.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»