Дистанційні продажі набирають обертів. На практиці виникають питання організації продажів онлайн, зокрема застосування РРО при продажу товарів через Iнтернет. В IПК від 27.01.2020 р. №301/6/99-00-05-04-01-06/IПК (див. «ДК» №06/2020) податківці намагалися з'ясувати низку питань.
ФОП, який здійснює розрахунки виключно безготівково (кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця), не потребує використання РРО. Те саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
ФОП на загальній системі оподаткування при розрахунках готівкою або платіжною карткою, зокрема через термінал або за допомогою сервісу «інтернет-банкінг», повинен застосовувати РРО.
ФОП — платник ЄП, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток), може працювати без РРО за дотримання вимог п. 296.10 ПКУ1.
Податківці повідомляють: якщо розрахунки за товар відбулися із використанням банківської платіжної картки, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для потреб Закону про РРО (додатково див. консультацію у «ДК» №06/2020). У цьому разі необхідно застосовувати РРО2. У чеку від РРО може зазначатись форма оплати «Картка», «Iнтернет-замовлення», «Передоплата», «Згідно із замовленням», «Погашення кредиту» тощо.
У який момент підприємець повинен проводити через РРО операцію продажу товарів (послуг), що реалізовані дистанційним способом та передані покупцю через перевізника?
На думку податківців, незалежно від факту оплати, реалізовані дистанційним способом товари слід проводити через РРО. Враховуючи не тільки коментовану IПК, а й відповідь із ЗIР, підкатегорія 109.023, ситуація така.
1 Для «єдинників», які провадять діяльність у «ризикових» сферах, з 1 жовтня 2020 р. буде введено зміни.
2 Для ФОПів — платників ЄП — з урахуванням п. 6 ст. 9 Закону про РРО, де визначені «єдинники», які згідно з п. 296.10 ПКУ належать до груп платників ЄП, що не застосовують РРО.
3 Запитання: «Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Iнтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та іншими за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?».
У разі доставки товару поштою, сторонньою або власною кур'єрською організацією (через перевізника, як у коментованій IПК), за умови передоплати, продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, або у разі розрахунків за відстроченим платежем вони проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». Розрахунковий документ роздруковується РРО на підставі виписки з фінустанови.
Якщо доставка товару здійснюється поштою (через перевізника, як у коментованій IПК) за умови післяплати, то в момент отримання товару в поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена ФОПом-продавцем у посилку.
Якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, то кур'єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. Розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
Розрахунки за допомогою сервісу «інтернет-банкінг»1:
— у разі доставки товару за допомогою кур'єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець передає роздрукований розрахунковий документ (чек) разом із придбаним товаром;
— якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.
Тож висновок такий: у разі дистанційного продажу, зокрема з доставкою через третю особу, продавець повинен забезпечити доставку покупцю розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром.
Якщо СГ, у т. ч. ФОП, прийняв у покупця для розрахунку в інтернет-магазині банківську платіжну картку, то продавець може оформити розрахунковий документ (чек) та видати його покупцю разом з товаром, незалежно від того, чи надійшли перераховані покупцем кошти на його поточний рахунок, чи не надійшли2.
1 ЗIР, підкатегорія 109.02, запитання: «Чи необхідно СГ застосовувати РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалась за допомогою сервісу «інтернет-банкінг»?».
2 Додатково див. https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/13570.
Стаття 3 Закону про РРО зобов'язує СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) при продажу товарів:
— проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО з роздрукуванням розрахункових документів;
— видавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Iнтернету, розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.
В який момент необхідно проводити через РРО операцію повернення товару у випадку неотримання покупцем посилки з товаром у відділенні перевізника та зворотного його повернення на склад підприємця?
Податківці повідомляють, що алгоритм дій для скасування проведених сум через РРО при поверненні (неотриманні) товарів визначено Порядком №547.
Тож у разі неотримання товару покупцем, який не було оплачено, проте продавець провів суму через РРО (наприклад, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту») та надіслав в електронній формі розрахунковий документ (чек) покупцю, слід врахувати п. 7 розділу III Порядку.
Скасування проведеної через РРО суми здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, тоді дозволяється реєструвати (скасувати суму продажу) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».
Чи повинен підприємець у разі повернення від перевізника товару (який не отриманий та не сплачений покупцем) складати акт в момент проведення видаткового фіскального чека? Якщо повинен, то який?
Відповідно до п. 8 розділу III Порядку №547, продавець у разі повернення товару покупцем разом із поверненням йому коштів або у разі скасування помилкової суми, проведеної через РРО, повинен скласти акт у довільній формі, якщо сума рекомпенсації перевищує 100,00 грн.
У коментованій IПК податківці повідомляють, що у разі отримання продавцем товару, не оплаченого покупцем, акт при скасуванні проведеної через РРО суми розрахунку не складається. Проте слід провести таку операцію через РРО шляхом реєстрації від'ємної суми.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»