Позаяк цього року зміни до ПКУ не були масовими та суттєвими, багато хто навіть не знає, що змінилося з 01.01.2020 р. у сфері оподаткування. Забігаючи наперед, зазначимо, що зміни у ПКУ запрацювали ще 25, 27 та 29 грудня 2019 р., а не як зазвичай — із нового року. Закриємо цю прогалину у знаннях.
Про які закони мова?
Їх чотири: Закон №344, чинний з 25.12.2019 р., Закон №354, чинний з 27.12.2019 р., та закони №391 й №425, які запрацювали з 29.12.2019 р.1. Розгляньмо в розрізі вищезгаданих законів, які ж зміни вже працюють.
1 Також Законом №323, який чинний від 29.12.2019 р., внесено зміни до ПКУ у зв'язку з ратифікацією FATCA, але ці зміни не стосуються оподаткування, додатково див. «ДК» №1-2/2020.
Закон №344
ПДФО. Уточнено норму пп. 165.1.1 ПКУ: у разі визначення доходу осіб з інвалідністю, який не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, до нього не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій.
ПДВ. Оновлено норму п. 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» щодо строку її використання. Так, подовжено пільгу з ПДВ — йдеться про застосування ставки ПДВ у розмірі 0% — за операціями з постачання деяких товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю до 01.01.2025 р. (а не до 01.01.2020 р., як було до змін).
Закон №354
Цей Закон стосується зміни в оцінках майна з метою визначення оподаткування ПДФО та ПДВ. Розгляньмо їх.
ПДФО. Що з оподаткуванням у разі продажу фізособою нерухомості? Тут зміни до ПКУ, внесені Законом №354, стосуються системи оцінки нерухомості, необхідної для потреб оподаткування у разі продажу нерухомого майна фізособою.
Відповідно до оновленої норми п. 172.3 ПКУ (яка запрацює з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом держмайна рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 01.07.2020 р.) дохід фізособи від продажу об'єкта нерухомості визначатимуть виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче:
— оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку;
— або ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Зверніть увагу!
Позаяк у п. 172.3 ПКУ йдеться про нижню межу вартості майна для потреб оподаткування, то вважаємо, якщо автоматична оціночна вартість майна не підійде фізособі (наприклад, буде 750 тис. грн), а від оцінювача буде отримано ринкову вартість, яка виявиться більшою (наприклад, 790 тис. грн), то дохід від продажу об'єкта нерухомості, якщо ціна в договорі незначна, має визначатися з найменшої ціни — у нашому випадку оціночної (750 тис. грн).
Хоча не виключаємо, що податківці говоритимуть, що якщо особа вже звернулася до оцінювача, то слід брати до уваги саме ним визначену ринкову вартість незалежно від того, вища чи нижча вона від оціночної вартості, розрахованої системою. Злий жарт може зіграти слово «або» у п. 172.3 ПКУ залежно від того, як читати цю норму.
Наразі у п. 172.3 ПКУ є прив'язка до оціночної вартості об'єкта нерухомості, розрахованої оцінювачем та зареєстрованої в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Тобто нині норми ПКУ передбачають, що фізособа у будь-якому разі має звернутися до оцінювача за платними послугами з оцінки майна у разі його продажу.
Утім, завдяки Закону №354 необхідність сплати коштів за формування довідок і звітів про оцінку об'єктів нерухомості на користь приватних електронних майданчиків скасовується.
Так, будь-яка особа може отримати довідку про автоматичну оцінку об'єкта нерухомого майна та на її підставі укласти угоду про продаж майна і використовувати її для потреб оподаткування згідно з оновленим п. 172.3 ПКУ. Таку спрощену модель оцінки нерухомості визначатиме автоматизована система автоматично.
А ось якщо фізособа не погоджуватиметься з такою «автоматичною» оцінкою, то вже тоді вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) і провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі даних звітів про оцінку — тобто отримати ринкову вартість майна — і вже її використовувати для потреб оподаткування. Про це вже зазначає ДПС на своєму офіційному сайті.
Тож згідно з оновленим п. 172.4 ПКУ нотаріус посвідчуватиме договір купівлі-продажу за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об'єкта нерухомості або звіту про оцінку та документа про сплату податку до бюджету.
Таким чином, Фонд держмайна має час до 01.07.2020 р., аби забезпечити роботу у складі Єдиної бази даних звітів про оцінку модуля електронного визначення оціночної вартості, сервісу послуги електронного визначення оціночної вартості й автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості.
А що з оцінкою рухомого майна? А тут дещо незрозуміло. Відповідно до п. 3 р. I Закону №354, зміни вносяться лише до абз. 3 п. 173.1 ПКУ — слово «оціночної» замінили словом «ринкової». Тож за нормами ПКУ виходить таке:
— якщо фізособа продає легковий автомобіль, мотоцикл, мопед, то дохід визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку), — це якраз абз. 3 п. 173.1 ПКУ;
— якщо фізособа продає інше рухоме майно, то дохід визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом, — це абз. 2 п. 173.1 ПКУ.
Можливо, законодавець забув про норму абз. 2 п. 173.1 ПКУ. Адже виходить, що при продажу іншого рухомого майна, аніж легкове авто, мотоцикл чи мопед, можна, як і при продажу нерухомості, взяти «автоматичну» оціночну вартість з електронного сервісу. Втім, із р. II Перехідних положень Закону №354 випливає, що в автоматичному режимі з 01.07.2020 р. формуватимуться лише електронні довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості. Тому без додаткових роз'яснень податківців тут навряд чи можна обійтися.
Що з оцінкою при спадкуванні чи даруванні?
Тут те саме, як і з продажем нерухомості: або оціночна вартість, або ринкова. При цьому отримувати саме ринкову вартість майна у разі його спадкування чи дарування, якщо такий дохід оподатковується за ставкою 0%, не потрібно. Достатньо лише мати «автоматичну» оціночну вартість. Для цього підкориговано норму п. 174.8 ПКУ.
ПДВ. Тут зміни стосуються відголоску при продажу вживаного авто фізособами. Відповідно до п. 189.3 ПКУ у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.
А ціна продажу вживаного транспортного засобу для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.
Тож якщо ви плануєте цього року продавати нерухомість чи рухоме майно, то можете озброїтися IПК щодо незрозумілих моментів внесених змін, адже, як ми зазначали на початку розділу, майже всі вони запрацюють з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення ФДМУ рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 01.07.2020 р.
Закон №391
Зміни у ПКУ, внесені цим Законом, повністю стосуються оподаткування акцизним податком. Детально ці зміни ми аналізували в «ДК» №1-2/2020.
Закон №425
А ці зміни стосуються операцій із фінлізингом та процедури проведення операцій із фінансової реструктуризації. Нагадаємо, що зміни вже працюють, адже набрали чинності ще з 29.12.2019 р. Розгляньмо їх.
Фінлізинг. Тут повністю оновлено норму п. 189.5 ПКУ, яка регулює оподаткування ПДВ при поверненні (добровільному чи примусовому) об'єкта фінлізингу до лізингодавця у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору фінлізинга.
Так, в одній із пояснювальних записок законопроєкту №1218, що пропонував внести зміни до цієї норми ПКУ сказано: позаяк операція з повернення об'єкта лізингу є постачанням товарів, то лізингоодержувач повинен реєструвати ПН для лізингодавця. Втім, відмова лізингоодержувача від реєстрації ПН призводить до збитків лізингових компаній (в розмірі ПДВ від вартості повернення), бо об'єкт перебуває у власності лізингової компанії. Раніше для отримання ПН діяв інститут оскарження ненадання ПН, та тепер його немає. Отож аби лізингодавець мав право на ПК за ПН у зв'язку з поверненням об'єкта фінлізингу, внесено зміни до п. 189.5 ПКУ.
У разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем (у тому числі примусово), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу ПК не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є додатна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме: як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за мінусом сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як додатна різниця між ціною постачання та ціною придбання, у майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ПКУ.
Операції з фінансової реструктуризації. А тут завдяки внесеним змінам:
— продовжено до 1 січня 2023 року тимчасову норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів з метою погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також таке звільнення поширено на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем — заставодавцем, іпотекодавцем) — оновлена норма п. 46 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
— звільнено до 1 січня 2023 року від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів — заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподаткування згідно з вищезазначеною нормою. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики) — оновлена норма п. 46 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
— норма п. 39 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, що регулює визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток у зв'язку із санацією боржника, діє не на період дії закону щодо фінансової реструктуризації, а тимчасово — до 1 січня 2023 року.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»