З 29 грудня 2019 року діє Закон №391. Розгляньмо, які зміни він вніс до реєстрації акцизних накладних, торгівлі підакцизними товарами, організації акцизних складів тощо.
Законом №391 вноситься низка змін щодо справляння акцизного податку. Нагадуємо: цей Закон було підписано Президентом 27 грудня, 28 грудня опубліковано в «Голосі України», а 29 грудня він набрав чинності (з наступного дня після опублікування).
Спрощено процедуру отримання ліцензії на зберігання пального
Ліцензія на зберігання пального видається за заявою суб'єкта господарювання на кожне місце зберігання пального. До заяви додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, — 780 грн.
Ліцензії на право зберігання пального видають органи Державної податкової служби за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Попередня процедура, яка передбачала подання додаткових документів — документів на право землекористування, акта введення в експлуатацію/готовності до експлуатації об'єкта, дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, — була надто складною для тих суб'єктів господарювання, для яких зберігання пального не є основною господарською діяльністю.
Отже, законодавці все ж таки почули голос бізнесу та вирішили спростити порядок отримання ліцензій на зберігання пального для тих, хто використовує його для власного споживання або переробки.
У заяві на ліцензію потрібно буде зазначити про:
— використання пального для потреб власного споживання чи переробки;
— загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження;
— фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Загальна місткість ємностей — це максимальний об'єм пального, який може вміститися в усі резервуари заявника.
Отже, з 1 січня 2020 року сільгоспвиробнику для отримання ліцензії достатньо подати лише заяву та квитанцію про оплату 780 грн. Крім цього, застосування штрафів за зберігання пального без ліцензій відкладено до 31 березня 2020 року (зміни до ч. 22 ст. 18 Закону №481).
Надання пального підрядникам без сплати акцизу
У сільському, лісовому господарстві, на транспорті та в деяких інших галузях досить поширені підрядні відносини, коли підрядник залучається до виконання робіт власною технікою чи транспортом, а пальне для цього надає замовник робіт.
За попередніми нормами ПКУ передання пального від замовника до підрядника спричиняло необхідність сплати акцизного податку, а відповідно — і завчасної реєстрації замовника платником акцизу.
Звісно, що для багатьох суб'єктів таких відносин реєстрація платником акцизу геть не прийнятна, але й працювати за іншими схемами досить незручно. Законодавці все-таки звернули увагу на цю проблему — операції із заправлення техніки за договорами підряду віднесено до операцій з використання пального для власного споживання.
При цьому мають одночасно виконуватися певні умови:
1) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, тобто замовник не повинен реалізовувати пальне взагалі. Якщо замовник здійснює операції з реалізації пального іншим особам, крім підрядника, він повинен зареєструватися платником акцизного податку на загальних підставах, і тоді операція з передання пального підряднику також буде підакцизною операцією з реалізації пального;
2) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак ТЗ спецпризначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
— призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
— належать іншим особам;
— виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
3) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак ТЗ спецпризначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого ТЗ.
Як бачимо, законодавці вирішили проблему пального за договорами підряду лише для аграріїв, лісового господарства, гірничих підприємств та тих, хто зайнятий на будівництві доріг. А от транспортникам пощастило менше. Якщо замовник транспортних робіт захоче надати власне пальне підряднику-перевізнику, йому доведеться реєструватись платником акцизного податку зі всіма наслідками — складанням АН та звітністю з акцизного податку.
Зміни у строках реєстрації акцизної накладної
Строки реєстрації АН/РК встановлює п. 231.6 ПКУ. Які саме строки змінилися, дивіться у таблиці.
Таблиця
Строки реєстрації АН/РК — раніше і за Законом №391
|
Було
|
Стало
|
| АН, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, — не пізніше 15 к. д., наступних за датою їх складання | АН, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак ТЗ з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, — не пізніше 15 к. д., наступних за датою їх складання |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу — у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу | |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного — у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного | |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше 3 к. д., наступних за датою складання АН | |
| — | Першого примірника АН при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку ТЗ, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, — протягом 3 к. д. з дня фактичного отримання пального |
| — | Першого примірника зведеної АН та АН, складеної на операції, визначені в пп. 1 пп. 229.8.10 ПКУ, — не пізніше 15 к. д. з дня їх складання |
| Першого примірника АН при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України — не пізніше дня, наступного за днем оформлення МД | АН при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України — не пізніше дня, наступного за днем оформлення МД |
| — | Першого примірника АН, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, — протягом 3 к. д. з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено МД |
| Другого примірника АН — після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше 3 к. д., наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного — отримувачем пального або спирту етилового | |
| РК — не пізніше 3 к. д., наступних за датою його складання | |
У статті 120-2 ПКУ визначено санкції за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до них. Штрафувати за ними почали з 1 грудня 2019 року.
Чинні формулювання цієї статті були актуальні тоді, коли акцизні накладні складалися та реєструвалися в одному примірнику. Та й взагалі самого поняття «примірник АН/РК» не було.
Тепер АН/РК реєструються у першому примірнику, а у деяких випадках — у першому і у другому примірниках.
Тому формулювання норм ст. 120-2 ПКУ змінено таким чином, що штрафні санкції застосовуються за несвоєчасну реєстрацію першого примірника АН/РК. А от за несвоєчасну реєстрацію другого примірника штрафних санкцій нема.
Зміни щодо акцизних складів та їх розпорядників
По-перше, відповідно до пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
До цієї норми додано умову, що цей критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Коли мінімальний критерій 200 м3 не застосовується
Якщо для СГ одночасно виконуються умови:
— він використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
— є розпорядником хоча б одного акцизного складу,
— то акцизним складом вважаються всі ємності такого СГ, без застосування мінімального критерію 200 куб. м.
По-друге, з числа акцизних складів виключено приміщення або території, у тому числі платника акцизу, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
По-третє, розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, тепер щомісячно (а не щоденно) мають формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, у розрізі кожного акцизного складу (зміни до пп. 230.1.3 ПКУ).
Ці залишки формуються не пізніше 23 год. 59 хв. останнього дня звітного календарного місяця до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до ДПС не пізніше 15 к. д., наступних за останнім днем звітного календарного місяця.
Перепродаж пального у ТЗ без перевантаження
У новому законі визначено, що перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб'єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб'єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб'єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового (зміни до п. 231.3 ПКУ). Тобто фактично відбувається звичайний продаж пального з одного акцизного складу пересувного на інший акцизний склад пересувний, але при цьому транспортний засіб один і той самий.
Відповідно до цього підкориговано і визначення акцизного складу пересувного у пп. 14.1.6-1 ПКУ. Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, тепер являє собою декілька акцизних складів пересувних — за кількістю власників пального.
Зверніть увагу!
Нарешті законодавці чітко визначили, що не є акцизним складом пересувним:
— ТЗ, що використовується СГ, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
— паливний бак ТЗ. Утім, і до внесення цих змін було очевидно, що бак ТЗ не може вважатися акцизним складом. Але на місцях усе-таки виникали спори щодо цього з податківцями.
Якщо суб'єкт господарювання здійснюють перепродаж пального або спирту етилового один одному, не вивантажуючи його з транспортного засобу, то такий транспортний засіб вважається іншим акцизним складом пересувним. Тобто у разі зміни власника пального/спирту відбувається і зміна акцизного складу пересувного (нехай це буде і один транспортний засіб), а також змінюється розпорядник акцизного складу пересувного (зміни до пп. 14.1.224-1 ПКУ). I на таку операцію складають акцизну накладну.
Нові об'єкти оподаткування та нові платники акцизного податку
До підакцизних операцій додається новий вид операцій — використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені серед пального як підакцизної продукції у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.
У чому суть? Є певні хімічні речовини, які можуть використовуватись як пальне для заправлення ТЗ, але вони не внесені до списку підакцизних товарів у пп. 215.3.4 ПКУ. I от законодавці вирішили оподатковувати акцизом операції з використання цих речовин із зазначеною метою. Зверніть увагу: оподатковується не імпорт, не продаж цих речовин, а саме їх використання для заправлення транспортних засобів.
Відповідно розширено і коло платників акцизного податку. До нього додано СГ або постійне представництво, які використовують товари (продукцію), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені серед пального як підакцизна продукція у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння зі запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом — введено новий пп. 212.1.16 ПКУ.
Також цю продукцію додано до числа підакцизних товарів, але не шляхом внесення нових кодів УКТ ЗЕД до пп. 215.3.4 ПКУ, а шляхом розширення норми абз. 4 п. 215.1 ПКУ — тобто її просто додали до пального гамузом, без деталізації за окремими кодами УКТ ЗЕД. Для неї визначено і єдину ставку акцизного податку — 213,5 євро за 1000 літрів (зміни до пп. 215.3.4 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов'язань з акцизу є дата використання вищезазначеної продукції заправлення транспортних засобів (новий п. 216.13 ПКУ).
Роздрібно-акцизні правки
У сфері роздрібного продажу пального відбулося дві зміни.
По-перше, надано можливість складати зведену АН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, за умови реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або оливороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі (зміни до п. 231.3 ПКУ).
Така зведена АН складається не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, реалізованого вищезазначеним чином, якщо акцизні накладні не були складені на ці операції.
Так само можна скласти зведену АН раз на місяць при використанні пального для власного споживання чи промислової переробки протягом звітного місяця, або втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов'язаних з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування протягом звітного місяця.
Крім цього, якщо пальне реалізується через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача за готівку кінцевому споживачеві, розрахунки за які проводяться через РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій, платник акцизу має право самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних на такі операції — зведені або за щоденними підсумками операцій.
Строки реєстрації таких АН дивіться на початку статті.
По-друге, уточнено показник ∑ АНаклОтр. Тепер у платника акцизу — отримувача пального зміна цього показника не відбувається на обсяги пального, що реалізується:
— з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача;
— з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу;
— з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.
Як бачимо, законодавці намагалися передбачити всі можливі випадки, коли пальне реалізується у бак ТЗ або в тару споживача.
Скраплений газ — тепер за єдиним умовним кодом
На практиці облік обсягів скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном, інші гази, бутан, ізобутан) за великим асортиментом кодів УКТ ЗЕД залежно від якості газу виявився досить незручним: товарна позиція одна — газ, а кодів УКТ ЗЕД — з десяток.
Мабуть, врахувавши цю практику, законодавці дозволили вести облік всіх товарних позицій газу — пропан або суміш пропану з бутаном, інші гази, бутан, ізобутан — за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° С (зміни до пп. 230.1.3 ПКУ).
Відповідно і в акцизних накладних та розрахунках коригування буде застосовуватися саме умовний код 2711.
Формування показників СЕА РПСЕ станом на 1 липня 2019 року: спроба №2
Багато хто з платників акцизного податку не встиг вчасно сформувати показники обсягів залишків пального в СЕА РПСЕ станом на 1 липня 2019 р. Усі строки для цього минули, а проблема несформованих залишків залишилася. Тому до 20 січня 2020 року включно платникам акцизу надано ще одну можливість виправити свої обсяги залишків пального. Для цього внесено новий п. 29 до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. А саме: СГ, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизу, а з 1 липня 2019 року зареєстрований таким платником, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в СЕА РПСЕ без сплати акцизного податку, окремо щодо кожного акцизного складу/акцизного складу пересувного, та одночасно подати заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:
1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
— перебували на зберіганні у СГ на його акцизному складі станом на 1 липня 2019 року та належали іншому суб'єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 1 липня 2019 року, — тобто на зберіганні були залишки пального, які належали іншим СГ — неплатникам акцизу;
— були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їхньому власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року, — без фізичного передання пального такому власнику;
— не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року;
2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
— були отримані суб'єктом господарювання після 1 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно — тобто фізичний рух такого пального відбувся після складання та реєстрації акцизних накладних;
— були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їхньому власнику, які були зареєстровані в ЄРАН до 01.07.2019 р.;
— не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01.07.2019 р.
Податківці враховують у формулі, визначеній п. 232.3 ПКУ, протягом 10 к. д. обсяг пального, підтверджений результатами проведеної ними документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в ЄРАН.
Зверніть увагу!
Документальна перевірка відповідності даних у поданій заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року призначається податковим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 1 квітня 2020 року. Отже, ці обсяги можуть бути враховані у формулі СЕА РПСЕ не пізніше 11 квітня 2020 року.
Нормативна база
- Закон №391 — Закон України від 18.12.2019 р. №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»