Обов'язковий продаж валюти на міжбанківському валютному ринку відбувався кілька років. Тож чимало бухгалтерів вже й забули, як це — вести облік валютних надходжень без такого продажу. Нагадуємо і заразом розповідаємо про долю розподільчих рахунків.
Як повідомляв «ДК» у №25/2019, 18 червня 2019 р. НБУ Постановою №78 скасував обов'язковий продаж 30% валютних надходжень.
Запрацювала ця новація вже з 20 червня 2019 року. I от як саме.
Що змінилося у Положенні №5
Завдяки змінам з 20 червня 2019 р. з Положення №5 зник цілий розділ — колишній розділ III «Обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті».
Саме він з часу набрання чинності Положенням №5 (тобто з 7 лютого 2019 р.):
— встановлював перелік надходжень в іноземній валюті, які підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку;
— встановлював винятки (які надходження не підлягають обов'язковому продажу);
— визначав розмір надходжень, які підлягають обов'язковому продажу (з 7 лютого — 50%, з 1 березня — 30%);
— вимагав зараховувати інвалютні надходження, які підлягають обов'язковому продажу, на розподільчий рахунок;
— встановлював правила обов'язкового продажу (дії уповноваженого банку щодо такого продажу).
I от з 20 червня всі ці норми не працюють. За встановленими правилами виникла й перехідна операція: позаяк обов'язковий продаж валюти відбувався наступного робочого дня після зарахування на розподільчий рахунок, ще 19 червня валютні надходження на такий рахунок зараховували, а вже 20 червня їх обов'язковий продаж не відбувався.
Бухгалтерський облік валютних надходжень: «до» і «після»
Як відбувався бухоблік обов'язкового продажу іноземної валюти до змін, розглянуто у статті «Аванс за послугами нерезиденту — дата ПЗ з ПДВ» у «ДК» №36/2018.
Для розуміння того, як відображати у бухобліку валютні надходження після скасування їх обов'язкового продажу, потрібно знати:
— чи й надалі діятимуть розподільчі рахунки, відкриті на суб'єктів господарювання?
— як відобразити в обліку перехідну операцію 19 червня?
Розгляньмо ці питання окремо.
«Єдиноподатники», зверніть увагу!
Згідно з численними роз'ясненнями податківців (зокрема, в IПК ДФСУ від 09.04.2019 р. №1525/6/99-99-12-02-03-15/IПК), сума доходу, отриманого в іноземній валюті за товари, роботи й послуги, раніше визначалася з двох частин:
— у частині, яка підлягала обов'язковому продажу, — за сумою гривень, що надійшли на поточний рахунок після такого продажу;
— у частині, яка не підлягала обов'язковому продажу, — розраховувалася за курсом НБУ на дату зарахування виручки на валютний рахунок.
Тепер, оскільки частини, яка підлягає обов'язковому продажу, вже немає, вся сума такого доходу визначатиметься за курсом НБУ на дату зарахування на поточний валютний рахунок. Як це й зазначено у п. 292.5 ПКУ.
Розподільчі рахунки скасували? Ні!
Дивимося Положення №5 і з'ясовуємо, що згадки про розподільчі рахунки в ньому залишаються.
Випадок перший — валютні надходження
Як і раніше, уповноважений банк зобов'язаний переказати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок. Ця вимога не поширюється на кошти, які згідно із законодавством України підлягають продажу на валютному ринку України. Про це й досі говорить пп. 1 п. 52 р. VI Положення №5).
Про це йдеться й у п. 108 р. Х Положення №5: зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках.
А п. 110 р. Х Положення №5 і навіть говорить: «Зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15 — 21, 25 та 27 пункту 109 розділу X цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб — резидентів (крім коштів, що надходять із власних рахунків юридичних осіб — резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок».
Тобто виходить, що обов'язковий продаж валюти скасували, а от використання для зарахування валютних надходжень розподільчих рахунків — ні.
А отже, бухгалтерський облік ваших валютних надходжень зміниться не дуже сильно. Адже зміни до Плану рахунків та Iнструкції №291 не було внесено, і, як і раніше, для обліку валюти, яка потрапляє на розподільчі рахунки, використовується субрахунок 316.
Зникне лише обов'язковий продаж валюти (та облік доходів/витрат від такого продажу). А решта (включаючи облік курсових різниць) залишиться. Докладніше облік таких операцій див. у прикладі 1.
Як щодо «перехідної операції» від 19 червня 2019 р.?
Тут зарахування на розподільчий рахунок відбулося, а обов'язкового продажу вже не було. Покажемо бухгалтерський облік на прикладі.
Приклад 1 19 червня на розподільчий рахунок юрособи було зараховано виручку від експортної операції 10000 євро (курс НБУ — 29,520733 грн/євро). 20 червня ці кошти було перераховано на поточний валютний рахунок юрособи (курс НБУ — 29,512801 грн/євро). Бухгалтерський облік цих операцій наведено в таблиці.
Таблиця
Облік отримання виручки від експортної операції
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума євро/грн | |
| Д-т | К-т | ||
| Отримано на розподільчий рахунок передоплату від іноземного покупця (19.06.2019 р.) | 316 | 362 | 10000,00 295207,33 |
| Отриману валюту перераховано на поточний валютний рахунок (20.06.2019 р.) | 312 | 316 | 10000,00 295128,01 |
| Відображено курсову різницю (20.06.2019 р.) 295207,33 - 295128,01 = 79,32 |
945 | 316 | 0,00 79,32,00 |
Випадок другий — оприбуткування готівкової валюти, отриманої за обслуговування транспортних засобів
Це випадок, коли нерезидент — суб'єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента — суб'єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі — резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов'язань за експортним договором резидента — суб'єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов'язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента — суб'єкта господарської діяльності.
Невикористаний залишок ввезеної до України готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента — суб'єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб'єкта господарської діяльності (п. 16 р. I Положення №5).
Але таке зарахування відбувається через розподільчий рахунок резидента.
Випадок третій — повернення нерезидентом резиденту раніше придбаної інвалюти
Уповноважений банк зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов'язання частково або повністю не виконано) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента (пп. 2 п. 47 розділу VI Положення №5).
Увага! Такий обов'язковий продаж відбувається не пізніше, ніж наступного робочого дня після дня зарахування поверненої інвалюти на розподільчий рахунок.
Виняток встановлено п. 48 р. VI Положення №5: іноземна валюта, яку повернув нерезидент, має бути продана в сумі, що дорівнює сумі іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики). Кошти, повернені нерезидентом траншами, підлягають продажу доти, доки загальна сума проданої іноземної валюти не досягне суми іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики).
Випадок четвертий — інвалюта надходить відокремленому підрозділу
Кошти, одержані за товар в іноземній валюті, після зарахування на поточний рахунок відокремленого підрозділу протягом п'яти робочих днів (уключаючи день зарахування коштів на поточний рахунок відокремленого підрозділу) переказуються в повному обсязі на поточний рахунок юридичної особи, якій належить цей відокремлений підрозділ (через розподільчий рахунок, відкритий банком для цієї юридичної особи). Цього вимагає п. 111 р. Х Положення №5.
Довідково: розподільчі рахунки стосуються не лише інвалюти, але й гривні!
Про це говорить п. 135-2 р. Х Положення №5.
Банк для здійснення валютного нагляду за операціями клієнтів-резидентів у національній валюті з нерезидентами має право (за потреби, але п. 144 р. ХI Положення №5 говорить навіть про обов'язок!) попередньо зарахувати кошти у гривнях, що надходять на поточні рахунки цих клієнтів-резидентів із поточних рахунків нерезидентів, відкритих у банках, на:
1) розподільчий рахунок за операціями клієнта — юридичної особи;
2) на рахунок 2622 за операціями клієнта — фізичної особи.
Банк переказує кошти з розподільчого рахунку/рахунку 2622 на поточний рахунок клієнта-резидента за умови наявності в банку документів (інформації), що підтверджують відповідність операції в національній валюті до вимог законодавства України, цього Положення. Банк повертає кошти відправникові, якщо в нього немає цих документів (інформації). Про право вимагати такі підтвердні документи щодо гривень, які обліковуються на розподільчому рахунку клієнта, говорять і пункти 122 та 154 р. ХI Положення №5.
Строк обліку коштів у гривнях, що надходять на користь клієнта-резидента, на розподільчому рахунку/рахунку 2622 не може перевищувати трьох робочих днів (не враховуючи день зарахування коштів на такий рахунок).
Звісно, оскільки йдеться про гривні, то курсові різниці, а також доходи/витрати за таким «зависанням» коштів не виникатимуть. Просто їх треба обліковувати за допомогою субрахунку 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті».
Приклад 2 Надійшли гривні від покупця-нерезидента. Через три дні їх було зараховано на поточний рахунок резидента. Проведення будуть такими (на підставі відповідних банківських виписок):
Д-т 315 К-т 362 — зарахування на розподільчий рахунок;
Д-т 311 К-т 315 — перерахування на поточний рахунок.
Якщо ж такі кошти буде повернено відправникові, то резидент зробить проведення:
Д-т 362 К-т 315 (або сторно проведення щодо їх зарахування).
Нормативна база
- Iнструкція №291 — Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
- Постанова №78 — Постанова НБУ від 18.06.2019 р. №78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»