Згадали про сплату податків та ЄСВ в останній день, який є вихідним, і сплатити їх вже немає змоги? Більше нічого не залишається, як сплатити наступного робочого дня. Чи буде у такому випадку відповідальність? Розгляньмо, що говорить з цього приводу Верховний Суд.
Нагадаємо, що коли йдеться про строки сплати ЄСВ, то діє пряма норма п. 11 р. 4 Iнструкції №449: «У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених в цій Iнструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем».
А от щодо податків та зборів ПКУ дозволяє переносити встановлені ним граничні строки лише щодо податкових декларацій. Так, згідно з п. 49.20 ПКУ, «Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем».
Схожої норми щодо строку сплати податків ПКУ поки що не містить. I фіскали цим активно користуються, а платники податків, відповідно, від цього страждають.
Так, відповідно до п. 57.1 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Мало того, згідно з п. 31.3 ПКУ зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Не дивно, що з такими нормами ПКУ податківці поспішають скласти податкове повідомлення-рішення щодо кожного факту затримки сплати податків. Фіскали не зупиняються і тоді, коли прострочення сталося лише на один день і пов'язане виключно з тим, що останній день сплати податку припадав на вихідний.
Проте в одному з таких випадків платник вдало оскаржив податкове повідомлення-рішення у Верховному Суді. I відсутність у ПКУ чіткої норми, яка б захищала платників податків, цього разу не завадила Верховному Суду прийняти рішення на користь платника податків.
Зміст справи
Граничний строк сплати акцизного податку у платника припав на неділю, тож він сплатив податок у понеділок (тобто із затримкою в один день). Але при цьому сплата відбулася у перший робочий день після вихідного. Ця обставина стала ключовою для виграшу справи в суді.
Позаяк затримка зі сплатою податку відбулася в межах 30 календарних днів, податківці застосували до платника штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (на підставі п. 126.1 ПКУ).
Платник податків із таким рішенням ДФС не погодився і звернувся до суду. Остаточне рішення в цій справі виніс Верховний Суд1.
1 Постанова Верховного Суду від 12.04.2019 р. у справі №809/1577/17.
Що вирішив ВС?
Аргументуючи своє рішення, Верховний Суд застосував положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах.
Відповідно до ст. 5 Європейської конвенції, якщо день, до закінчення якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.
Можливість використовувати норми міжнародних договорів закріплено в самому ПКУ, а саме в п. 3.2: якщо міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Крім того, діє презумпція правомірності рішень платника податку, закріплена в п. 56.21 ПКУ: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи неврегульованість у ПКУ питання щодо перенесення граничного строку сплати податків, якщо це вихідний день, та превалювання норм Європейської конвенції над національним законодавством, Верховний Суд прийняв рішення на користь платника податків та скасував податкове повідомлення-рішення фіскалів: «Враховуючи наведене, за встановлених судами у даній справі обставин здійснення позивачем сплати податку у перший робочий день після вихідного, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про недопущення ним порушення правил сплати (перерахування) податку та відсутність підстав для притягнення до відповідної відповідальності за це».
Ще одне рішення ВС в аналогічній справі
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 р. у справі №820/3917/17: «суд касаційної інстанції погоджується з висновком про перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний день, що обумовлює протиправність спірного податкового повідомлення-рішення».
У цій справі фіскали навіть спробували оспорити правомірність застосування Європейської конвенції до строків сплати податків, але Верховний Суд відхилив аргументи фіскалів: «Суд не погоджується з доводами податкової інспекції касаційної скарги, що обчислення строків за Конвенцією стосується лише сфери судочинства (процесу) та не розповсюджується на податкові правовідносини, з огляду на положення цієї ж норми, яка насамперед визначає обчислення строків, зокрема, у адміністративних справах, що, на думку Суду, стосується спірних правовідносин, які розглядаються судом, та, крім цього, поширюється і на процедуру стосовно таких справ, тобто на адміністративне судочинство, обчислення процесуальних строків».
Це добре, але...
Треба мати на увазі, що ключовим моментом тут є сплата податку у перший робочий день після вихідного (понеділок).
Якби сплата відбулася, наприклад, у вівторок, то, радше за все, Верховний Суд погодився би з позицією контролюючого органу та підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення.
Отже, пропуск строку сплати податку у вихідний день ще можна «відбити» в судовому порядку, але пропуск такого строку у робочий день — це неминучий штраф.
Щоб цього не сталося, слід уважно стежити за строками сплати податків. Дізнатися їх ви можете, зокрема, з вкладки-календаря, яку «Дебет-Кредит» публікує в кожному останньому номері місяця на с. 32-33. Крім того, дізнатися про строки подання звітності та сплати податків можна в розділі «Бланки» нашого сайту за посиланням https://blank.dtkt.ua.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Європейська конвенція — Європейська конвенція про обчислення строків (ETS №76), вчинена у Базелі 16 травня 1972 року.
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. №393).
Євгеній ПІДДУБКО, «Дебет-Кредит»