ДФС вважає, що фізособи та фізособи-підприємці можуть уповноважувати представників виключно за нотаріальною довіреністю. Чи є альтернативні варіанти?
За приписами п. 19.2 ПКУ представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, яку видано платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути засвідчено відповідно до чинного законодавства.
Для з'ясування того, яка форма довіреності має застосовуватися (проста письмова чи нотаріальна), потрібно надати відповідь на два запитання:
1. Який статус платника податків, який видає довіреність, — фізособа чи ФОП?
2. Для якої мети видається довіреність — виключно для пред'явлення в податкових органах чи в межах спору з органами ДФС?
1. Платник податків — фізособа
Зважаючи на статус платника податків, варто згадати приписи статей 244 та 245 ЦКУ. Як слушно зазначає Головне управління ДФС у Київській області, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність ФОПа на представництво його інтересів та справ, пов'язаних зі сплатою податків
Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частини другої ст. 245 Цивільного Кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою ст. 245 ЦКУ.
Отже, довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути відповідним чином нотаріально посвідчена.
Головне управління ДФС у Київській області
Відповідно, у разі коли йдеться про вчинення дій від імені фізособи для представництва її інтересів в органах Державної фіскальної служби (подання звітності, різних заяв, скарг, інших документів за умови їх підписання самими платниками податків — не представником) , крім розпорядження коштами, банківським рахунком тощо, довіреність має мати просту письмову форму.
Зверніть увагу!
Тут варто розуміти, що органи ДФС не надають відповіді на запити та не приймають скарги у разі, якщо їх підписано представниками. Адже йдеться про передачу персональних даних. Отже, при видачі довіреності варто це враховувати або підписувати самостійно (не передаючи право підпису представникові).
Що ж до розпорядження коштами та банківським рахунком, то й тут довіреність може не бути нотаріальною. Так, відповідно до п. 9 розділу I Iнструкції №492, операції за рахунками клієнтів фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, — іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може засвідчити уповноважений працівник банку, якщо її складають у банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.
2. Платник податків — ФОП
Коли йдеться про підприємців, то, як свідчить наведене роз'яснення податківців Київської області, органи ДФС їх прирівнюють до фізосіб зі всіма наслідками, описаними вище.
Утім, тут варто нагадати, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦКУ).
Отже, на нашу думку, враховуючи наведену норму, фізособи-підприємці можуть видавати довіреність у межах здійснення ними господарської діяльності, у т. ч. й на представлення їхніх інтересів в органах Державної фіскальної служби, у простій письмовій формі.
3. Представники фізособи та ФОПа без довіреності
У цій ситуації варто врахувати ще два моменти: дані в ЄДР та адвокатську діяльність.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про держреєстрацію, фізична особа — підприємець може мати представника, відомості про якого вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. При цьому зазначаються обмеження щодо такого представництва.
Таким чином, такий представник за ЄДР може представляти інтереси без будь-яких довіреностей, якщо при поданні реєстраційної заяви форми №11 (затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5) буде внесено відомості про такого представника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Причому фізособа-підприємець може подати такі відомості як про особу-представника, яка вчиняє від імені довірителя лише реєстраційні дії, так і про особу, яка може вчиняти від імені такої фізособи-підприємця інші дії, у т. ч. підписувати договори. Другий варіант фактично означає вчинення всіх дій і щодо представництва інтересів фізособи-підприємця перед контрагентами та органами ДФС.
Отже, виписка чи витяг з ЄДР, де містяться відомості про особу-представника, яка може вчиняти від імені фізособи-підприємця дії, у т. ч. підписувати договори, може бути доказом належного представництва в органах Державної фіскальної служби.
Ще один момент — представництво адвоката. Тут варто врахувати, що при підписанні договору з адвокатом останній прописує у ньому права та обов'язки, якими він наділяється для виконання доручення за договором. Тож такому адвокату не потрібна довіреність: він представляє інтереси довірителя — фізособи чи ФОПа — за договором та ордером (ч. 1, 2 ст. 26 Закону про адвокатуру).
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, договір про надання правової допомоги та ордер.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про адвокатуру — Закон України від 05.07.2012 р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Iнструкція №492 — Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»