Чи можна покупцю віднести до податкового кредиту суму ПДВ за ПН з номенклатурою іноземною мовою? Проаналізуймо, що говорить стосовно цього ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 21.06.2019 р. №2835/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №30/2019).
Коли назва іноземною мовою не заважає податковому кредиту?
За п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).
Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи розрахунками коригування до таких податкових накладних. Це передбачено п. 198.6 ПКУ.
Але податківці у коментованій індивідуальній податковій консультації спинилися ще на пп. «е» п. 201.1 ПКУ. За ним одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Звісно, податківці не забули наголосити, що помилки в обов'язкових реквізитах податкової накладної (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкової накладної в електронному вигляді.
А заповнюють податкову накладну згідно з п. 4 Порядку №1307 державною мовою. Тобто за Порядком №1307 іншою мовою заповнювати податкову накладну чи розрахунок коригування не можна. Але податківці у згаданій індивідуальній податковій консультації ґрунтуються для своєї відповіді на це питання на ст. 1 Закону про бухоблік та п. 44.1 ПКУ. За ст. 1 Закону про бухоблік первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.
Відповідно до п. 44.1 ПКУ для потреб оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ.
Висновок податківців такий: опис (номенклатура) товарів/послуг, як один із обов'язкових реквізитів податкової накладної, повинен відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.
Тому зазначення у графі 2 податкової накладної назви товару/послуги іншою мовою, ніж державна, можливе у разі, якщо така назва відповідає даним первинних документів та за умови, якщо це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.
Підсумуймо. Якщо постачальник склав податкову накладну з номенклатурою іноземною мовою та в первинних документах зазначено таку саму назву товару, то покупець не матиме проблем із відображенням податкового кредиту за такою податковою накладною.
Якщо ж постачальник склав податкову накладну з номенклатурою іноземною мовою, але вона не відповідає назвам товарів у первинних документах, то покупець не має права формувати податковий кредит за такою податковою накладною. Тож йому треба буде звертатися до постачальника з метою виправлення цієї помилки.
За п. 198.6 ПКУ суми ПДВ, відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 1095 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 1095 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. Тож якщо ідентифікувати товар не вдалося, то покупець матиме право включити податковий кредит уже за зареєстрованим в ЄРПН розрахунком коригування до декларації за місяць такої реєстрації.
Альтернативна податкова точка зору
У ЗIР, підкатегорія 101.16, податківці ґрунтувалися лише на нормах Порядку №1307 та зробили дещо інший висновок: «При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову». Такий самий висновок зроблено в індивідуальній податковій консультації Головного управління ДФС у м. Києві від 19.02.2019 р. №614/IПК/26-15-12-01-18 (див. «ДК» №13/2019).
Харківські податківці ще додали, що така податкова накладна повинна містити загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, що зазначені у первинних документах, а також враховувати назву та класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги — згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Як постачальнику виправити помилку у номенклатурі ПН?
Якщо номенклатура іноземною мовою не дає можливості ідентифікувати товар, то постачальник має скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому зі знаком «-» зазначає показники щодо товарів/послуг, опис (номенклатура) та/або код УКТ ЗЕД/ДКПП яких виправляється. У графі 1.1 такого розрахунку коригування обов'язково ставлять номер за порядком.
Для додавання правильної товарної позиції, якої не було у податковій накладній, що коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної в окремих рядках наводять показники опису (номенклатури) та/або коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг, що додаються (виправлені товарні позиції).
У графі 1.1 розрахунку коригування таким виправленим товарним позиціям присвоюють нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.
У графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв'язку з виправленням опису (номенклатури) товарів/послуг та/або коду УКТ ЗЕД/ДКПП, фіксують код причини коригування — 104 (зміна номенклатури).
Рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому(им) рядку(ам) із виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначають у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводять однакову причину коригування.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
- УКТ ЗЕД — Закон України від 19.09.2013 р. №584-VII «Про Митний тариф України».
- ДКПП — Національний класифікатор України «Державний класифікатор продукції та послуг» (ДК 016:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»