Вкотре повертаємось до теми алкоголю, РРО та платників єдиного податку — підприємців. А спонукає нас до цього нещодавнє роз'яснення податківців, що застосування РРО є обов'язковим при роздрібній торгівлі пивом, сидром, перрі та столовими винами.
Алкогольні напої та ФОП на ЄП
Як виняток із правил згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ підприємцям — платникам єдиного податку 1-ї — 3-ї груп дозволено здійснювати діяльність, пов'язану з роздрібним продажем пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин. Тому що за загальним правилом цієї норми не можуть бути платниками єдиного податку 1-ї — 3-ї груп особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів. А алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) — це підакцизний товар згідно з п. 215.1 ПКУ.
Визначення термінів
Алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Вино столове — це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла.
Пункт 28 ст. 1 Закону про вино
Сидр і перрі (без додання спирту) — зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту).
УКТ ЗЕД
Сидр — натуральний слабоалкогольний напій з об'ємною часткою етилового спирту від 1,2% до 8,5% (за об'ємом), який виробляють методом повного або часткового спиртового бродіння свіжих яблучних соків із подальшим можливим насиченням діоксидом вуглецю ендогенного або екзогенного походження.
ДСТУ 483666:2007 «Сидри. Загальні технічні умови»
Таким чином, пиво, сидр, перрі та столові вина — це єдині види алкогольних напоїв, торгувати якими платник єдиного податку може без втрати цього статусу. Причому це стосується лише підприємців: на юросіб — платників єдиного податку виняток із правил не поширюється.
Але чи потрібно для цього підприємцю мати РРО?
Хто застосовує і не застосовує РРО
Закон про РРО визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Розрахункова операція
Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Отже, для визначення, чи слід платнику єдиного податку — підприємцю застосовувати РРО, потрібно взяти до уваги лише Закон про РРО та п. 296.10 ПКУ.
Порядок проведення розрахунків встановлено ст. 3 Закону про РРО. Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
За пп. 5 ст. 3 Закону, у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом (а це статті 9 та 10), треба проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Проте за п. 6 ст. 9 Закону РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізособами-підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Звільнення від РРО за ПКУ
РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
— першої групи;
— другої — четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО є обов'язковим.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Крім того, за ст. 10 Закону про РРО, за відповідності умовам проведення діяльності за Переліком №1336, зокрема з дотриманням граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, дозволено не застосовувати РРО, а проводити операції через розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій. Але у преамбулі Переліку №1336, а саме у п. 2-1, передбачено застереження, що дія цього документа не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Слід також згадати про п. 8 ст. 9 Закону про РРО. У цьому пункті зазначено, що торгівля здійснюється без РРО за умови отримання пільгового торгового патенту, і є уточнення, що норма не діє для торгівлі підакцизними товарами. Але нині ця норма не працює, бо поняття «пільговий торговий патент для продажу товарів» — це далеке минуле (зараз таких патентів немає).
Отже, якщо платник єдиного податку — підприємець здійснює дозволену йому реалізацію підакцизних товарів, на нього поширюється п. 6 ст. 9 Закону про РРО, і РРО застосовувати він не повинен.
I все начебто добре і зрозуміло, якби не одне маленьке «але».
Роздрібний продаж алкоголю
Зверніть увагу на ст. 15 Закону №481. Цей Закон визначає основні засади роздрібної торгівлі алкогольними напоями. За ст. 15 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій. Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Ліцензія на алкоголь видається на кожний окремий зазначений в ліцензії РРО (книгу обліку розрахункових операцій), що перебуває у місці торгівлі.
Натомість ліцензія на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) видається на кожне місце торгівлі. Місце торгівлі — це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування. Для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельна площа не менше 20 кв. метрів, обладнана РРО або де є КОРО, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв. А столовими винами торгують без отримання алкогольної ліцензії — таке уточнення знаходимо у ст. 15 Закону №481. До речі, згідно з абзацом другим преамбули Закону №481 його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.
Тому виходить, що підприємець — платник єдиного податку, який торгує виключно столовими винами, а також продає вроздріб сидр, перрі (без додання спирту), має право не застосовувати РРО. Хоча на сидр та перрі слід мати ліцензію, яка видається на кожне місце торгівлі.
Проте для роздрібної торгівлі пивом, враховуючи вимоги Закону №481, ліцензію можна отримати або на РРО, або на КОРО.
Зверніть увагу: до 31.12.2017 р. у ЗIР містилася консультація (підкатегорія 109.03), у якій зазначалося: «Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю… пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн гривень». Але нині така консультація вже не діє.
Причиною скасування консультації стало набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336», де, властиво, і сказано, що Перелік №1336 не діє щодо суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. А пиво — підакцизний товар!
Ліцензія на алкоголь, як і плата за неї, визначається на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій). Згідно з Порядком №547, КОРО реєструється на РРО або на господарську одиницю. Господарська одиниця — це, зокрема, стаціонарний об'єкт, де реалізуються товари та здійснюються розрахункові операції. Використання книги, зареєстрованої на господарську одиницю, за п. 5 глави 4 розділу II Порядку №547 передбачає здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій із РК. Реєструється РК у контролюючому органі за місцем реєстрації КОРО (додатково див. розділ III Порядку №547). Але, враховуючи зміни до Переліку №1336, проводити розрахункові операції з роздрібної торгівлі пивом із використанням КОРО та РК не вдасться.
Але вимога отримати ліцензію для роздрібної торгівлі залишається! Тому фактично підприємець може отримати ліцензію лише на РРО. От саме така недосконалість у законодавстві і вимагає від підприємців — платників єдиного податку здійснювати торгівлю пивом лише із застосуванням РРО, хоча згідно із Законом про РРО вони мають «амністію».
Враховуючи це, фізособам-підприємцям — платникам єдиного податку слід застосовувати РРО та мати ліцензію на алкоголь.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Закон про вино — Закон України від 16.06.2005 р. №2662-IV «Про виноград та виноградне вино».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»