• Посилання скопійовано

Нові ознаки доходу у формі №1ДФ

З 1 січня 2019 року до Порядку №4 було внесено зміни. Завдяки ним в Довіднику ознак доходів з'явились нові ознаки, зокрема щодо неоподатковуваних доходів. I їх доведеться застосовувати вже в формі №1ДФ за I квартал 2019 р.

Перший квартал 2019 р. закінчився — саме час звітувати про доходи, нараховані та виплачені на користь фізосіб. Ознайомимося з новими ознаками доходів, щодо яких податківці вже надали перші роз'яснення — і вони нас не тішать.

Нові ознаки доходів

Як відомо нашим читачам, наказом Мінфіну від 31.10.2018 р. №863 до Порядку №4 було внесено зміни. Зокрема:

— оновлено ознаки доходів: 113, 114, 127, 143, 145, 149, 156, 160, 163, 183;

— додано ознаки доходу 186 — 194.

Отже, маємо часткове оновлення тих ознак доходів, які вже в Довіднику були. I на додачу ще нові ознаки, які доведеться аналізувати, і то терміново. Для зручності наведемо їх у таблиці.

При цьому сама форма звіту не змінилась. Отже, причин для перенесення строків застосування нових ознак доходів немає. Вони діють з 1 січня, і їх треба застосовувати вже в формі №1ДФ за I квартал 2019 р. (і, звісно, далі).

Серед нових ознак доходів найцікавішою є 194 — інші неоподатковувані доходи. Але і решту треба проаналізувати, щоб розуміти, доведеться вам їх застосовувати чи ні.

Проаналізуємо їх докладно.

Подарунки у формі №1ДФ

Раніше податківці роз'яснювали: вартість дарунків, що не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ з ознакою доходу «160». Якщо вартість дарунка перевищує зазначений розмір, то всю суму необхідно відображати в податковому розрахунку ф. №1ДФ з ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Але й раніше існували оновлені тепер ознаки доходів 113 та 114 (див. таблицю). Для кого вони і чи має їх застосовувати роботодавець? Ні, це ознаки доходу для нотаріусів.

Таблиця

Зміни в ознаках доходу з 01.01.2019 р.

Оновлені ознаки доходів
113 Дохід, отриманий у спадщину (подарований) від члена сім'ї першого та другого ступенів споріднення
114 Дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення
127 Iнші доходи, які включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
143 Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення
145 Вартість підготовки чи перепідготовки платника податку у вітчизняних закладах освіти
149 Доходи від вторинної сировини, побутових відходів, брухту чорних, кольорових металів і брухту дорогоцінних металів, проданого НБУ
156 Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, які надаються платнику податку професійною спілкою та/або роботодавцем
160 Вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує встановленого розміру мінімальної заробітної плати
183 Дохід, отриманий платником податку як інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ та з державними цінними паперами
Нові ознаки доходу
186 Сума ненарахованих процентів за користування кредитом
187 Благодійна допомога, виплачена (надана) благодійниками
188 Дохід, отриманий благодійниками — фізичними особами
189 Дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням
190 Дохід у вигляді благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями
191 Сума коштів, яка надається платнику податку міжнародною фінансовою організацією
192 Сума коштів, яка надається платнику податку іншою, ніж зазначена у підпункті 165.1.57 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, фінансовою організацією чи фондом
193 Сума, прощена (анульована) кредитором
194 Iнші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Отже, як і раніше, роботодавець зазначає подарунки працівникам та іншим фізособам у формі №1ДФ з ознаками доходу:

— 160 (в якій змінився лише опис ознаки) для неоподатковуваного подарунка;

— 126 для оподатковуваного подарунка1.

1 У частині, що не перевищує 25% МЗП (у розрахунку на місяць).

Допомога на лікування та медичне обслуговування

Раніше податківці роз'яснювали: дохід у вигляді коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за кошти роботодавця або благодійної організації, у формі №1ДФ відображається з ознакою доходу «143».

Така сама ознака доходу застосовується і в разі надання такого доходу:

— члену сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення;

— дитині, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку;

за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів).

Ця ознака доходу зберігається (змінився лише її опис), і її слід застосовувати й надалі, незважаючи на те що цей дохід є неоподатковуваним.

Відповідно, якщо умови неоподатковування не виконуються (наприклад, допомога надана коштами, а підтвердних документів немає), то такий дохід треба відображати з ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Але зверніть увагу: наведений вище дохід є неоподатковуваним згідно з пп. 165.1.19 ПКУ. Проте ПКУ містить ще одну норму, яка дозволяє надати неоподатковувану допомогу на лікування — вона передбачена п. 170.7 ПКУ. I таку допомогу відображають з ознакою доходу «169».

Докладно надання такої допомоги ми розглядали в статті «Допомога на лікування» в «ДК» №28/2017.

Вартість навчання

Сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів:

— за здобуття освіти;

— за підготовку;

— за перепідготовку платника податку,

але не вище від трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізособи, згідно пп. 165.1.21 ПКУ є неоподатковуваним доходом.

Як і раніше, для відображення такого доходу треба застосовувати ознаку доходу «145» (ми про це писали у статті «Навчання працівника» в «ДК» №50/2017), до опису якої додали «здобуття освіти» — тобто випадок, коли освіта є першою.

У чому різниця між підготовкою працівника та підвищенням його кваліфікації, ми аналізували у статті «Навчання (підвищення кваліфікації) працівників» у «ДК» №37/2013. До речі, для витрат на підвищення кваліфікації працівника згідно зі законом передбачено окрему ознаку доходу «158», яка залишається діючою.

Путівки на відпочинок по Україні

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України, які надаються її роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Ця пільга стосується не лише самого працівника, а й членів його сім'ї першого ступеня споріднення. Встановлена вона пп. 165.1.35 ПКУ.

Докладно про надання таких путівок ми писали у статті «Путівки працівникам від роботодавця» в «ДК» №20/2018. Тут же звернемо увагу, що у формі №1ДФ неоподатковувану вартість путівки відображають з ознакою доходу «156», а оподатковувану, яку податківці вважають додатковим благом, — з ознакою доходу «126».

У 2019 році ці правила не змінилися. Тож, незважаючи на оновлення опису ознак доходу «156» та «126», роботодавці і надалі їх застосовують.

До речі, якщо путівка надається профспілкою або фондом державного соцстрахування, то будь-яка її вартість є неоподатковуваною. Тобто всю вартість такої путівки профспілка відображає з ознакою доходу «156».

Прибуток від інвестицій в державу

Дохід, отриманий платником податку як інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ та з державними цінними паперами, емітованими Мінфіном, з урахуванням курсових різниць є неоподатковуваним (пп. 165.1.52 ПКУ).

Проте відсутність податку не звільняє від обов'язку звітування. I звітують щодо такого доходу двічі — і сама фізособа, і професійний торговець цінними паперами.

Як роз'яснювали податківці в ЗIР (підкатегорія консультації 103.24), облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. А пп. 170.2.1 ПКУ встановлено обов'язок такий фінансовий результат задекларувати. У додатку Ф1 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» до декларації про майновий стан та доходи зазначається розрахунок фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку).

Але пп. 170.2.9 ПКУ встановлює обов'язок для професійних торговців цінними паперами (зокрема, і банків) бути податковими агентами щодо інвестиційного прибутку фізосіб, якщо вони виступають посередниками в торгівлі такими фінансовими активами.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента затверджена наказом Мінфіну від 22.11.2011 р. №1484. Після такого визначення дохід, який відповідає ознакам пп. 165.1.52 ПКУ і є неоподатковуваним, відображається податковим агентом з ознакою доходу «183».

Дохід від здавання вторсировини та дорогоцінних металів

Сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, є неоподатковуваною згідно пп. 165.1.25 ПКУ.

Проте для цього неоподатковуваного доходу є окрема ознака «149». Застосовують її, як і раніше (незважаючи на оновлення тексту опису ознаки), податкові агенти, які скуповують зазначені активи.

Прощений і списаний борг

У ПКУ є кілька норм, що стосуються непогашення боржником основної суми боргу (а іноді і процентів на таку суму).

Одна норма чітко визначає суму такого боргу як додаткове благо. Йдеться про основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).

Тобто у 2019 році списаний за самостійним рішенням борг не є оподатковуваним, якщо сума його списання не перевищує 1043,25 грн. Раніше податківці радили відображати такий дохід з ознакою доходу «127». Тепер для цього є нова окрема ознака доходу «189»!

Якщо сума більша, то це додаткове благо і ознака доходу буде «126». Сподіваємось, що, як і раніше, податківці вважатимуть оподатковуваною саме суму перевищення, але обережним податковим агентам радимо отримати з цього приводу власну IПК.

Iнша норма говорить про суму заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Такий дохід є оподатковуваним згідно з пп. 164.2.7 ПКУ, хоча, як бачимо, містить два винятки.

Неоподатковуваною в 2019 році є сума такого списаного боргу 960,50 грн.

Раніше податківці радили суму такого доходу (як оподатковувану, так і ні, загальною сумою) відображати з ознакою доходу «107». Ця ознака доходу чинна і нині. Але тепер податківці радять неоподатковувану суму відображати з ознакою доходу «194» (про що далі).

Зверніть увагу!

В обох наведених вище випадках податки з оподатковуваної частини доходу сплачує сама фізособа (якщо податковий агент вчасно і правильно виконує свої обов'язки, зазначені у наведених нормах ПКУ, тож радимо прочитати їх в законі уважно). Тому в формі №1ДФ, звісно, показати ці доходи треба, але в графах 4 і 4а проставлятиметься нуль.

А ще з 01.01.2019 р. діють дві нові ознаки доходу:

— «186» — вона застосовується для відображення неоподатковуваної суми ненарахованих процентів за користування кредитом відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пп. 165.1.53 ПКУ);

— «193» — незважаючи на її коротку назву, наведену вище в таблиці, вона застосовується щодо доходу у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) (пп. 165.1.59 ПКУ).

Тобто використовують ці нові ознаки доходу лише ті особи, які надавали такі кредити.

Благодійна допомога

Благодійну допомогу фізособи, як відомо, можуть як надавати, так і отримувати. I для обох випадків тепер є спеціальні ознаки доходу.

По-перше, було введено ознаку доходу «187», яка свідчитиме про те, що благодійна допомога надавалася фізособі благодійною організацією або фізособою-волонтером. Нагадаємо, що згідно з пп. «а» пп. 165.1.54 ПКУ не оподатковується сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками-фізособами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Не оподатковується, але показати її в формі №1ДФ треба!

Для фізосіб-волонтерів введено і ще одну ознаку доходу «188» — вона означатиме, що податковий агент надав благодійну допомогу саме такому волонтеру і що така допомога була витрачена за цільовим призначенням (що підтверджується документально). В такому випадку ця допомога є неоподатковуваною (пп. «б» пп. 165.1.54 ПКУ).

А ще було введено нову ознаку доходу «190» для благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), на користь фізосіб-переселенців. Така допомога теж є неоподатковуваною за пп. 165.1.56 ПКУ.

Енергоефективність та енергозбереження

Дві нові ознаки доходу застосовуються міжнародними фінансовими організаціями та рештою установ, які здійснюють в Україні фінансування заходів щодо енергоефективності та енергоощадності:

— «191» — для доходу у вигляді коштів, які надаються платнику податку міжнародною фінансовою організацією в межах її офіційної діяльності в Україні у зв'язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергоощадності у межах реалізації в Україні проектів міжнародної фінансової організації;

— «192» — для доходу у вигляді коштів, які надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою фінансовою організацією чи фондом, що займається подібним фінансуванням.

Обидва ці види доходів є неоподатковуваними, але мають власні ознаки доходу. Чому ми весь час це підкреслюємо і чому це важливо, зараз стане зрозуміло.

Неоподатковувані доходи в формі №1ДФ

Залишилось розглянути нову ознаку «194». I тут нас всіх чекає неприємний сюрприз.

Зверніть увагу! Тепер в Довіднику є дві ознаки доходу з дуже схожими назвами, різницю між якими треба пам'ятати:

— «127» — інші доходи, які включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

— «194» — інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Думка податківців

Податківці вже надали перше роз'яснення щодо застосування нової ознаки доходу «194»*. Вони радять у формі №1ДФ відображати суму списаної на користь фізособи заборгованості, за якою минув строк позовної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, з ознакою доходу «194», як виплату інших доходів.

* ЗIР, підкатегорія 103.25, відповідь на запитання: «Чи відображає ЮО у податковому розрахунку за ф. 1ДФ суму списаної на користь ФО заборгованості, за якою минув строк позовної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року?».

Що це означає? Що замість однієї ознаки доходу «інші», до якої податківці відносили всі види доходів, для яких не було встановлено окремих ознак, тепер ці доходи треба буде ще сортувати на оподатковувані і неоподатковувані. При цьому, як і раніше, чіткого переліку, які доходи належать до «інших», немає. Тож кваліфікувати їх доведеться за принципом виключення:

— нараховуємо дохід;

— шукаємо для нього ознаку доходу;

— якщо немає — це інший дохід;

— оподатковуваний чи ні — визначаємо за ПКУ. Зокрема, цьому допоможе ст. 165 ПКУ, але частина пільг зазначається і в інших статтях розділу IV ПКУ.

Але на цьому історія не закінчується. Адже інші доходи — це категорія дуже широка. Тож чекатимемо на наступні роз'яснення від податківців, про які ми вас одразу повідомлятимемо.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру