От і пролетів перший квартал 2019 року. Знову квартальні звіти... Але не для всіх. З'ясуймо, кому потрібно подавати проміжну квартальну фінансову звітність, а кому — ні.
Про загальні вимоги до фінансової звітності як такої ми писали на початку року у «ДК» №01-02/2019. Тепер з'ясуємо, яким СГ та за якою формою слід звітувати за I квартал 2019 р., а яким можна не турбуватися з приводу квартальної фінзвітності.
Коли подається проміжна фінзвітність
За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінзвітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців — наростаючим підсумком з початку року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність може складатися за інші періоди. Наприклад, звітний рік на підприємстві може тривати з 1 квітня до 31 березня, або підприємство може складати проміжну фінзвітність щомісяця. Наголосимо, що такі звітні періоди підприємство встановлює на власний розсуд. Це рішення можна закріпити у наказі про облікову політику або в окремому розпорядженні чи наказі керівника.
Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Таким чином, фінзвітність за I квартал 2019 р. подаватиметься до 25 квітня 2019 р. включно. Фінзвітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Хто подає проміжну фінзвітність
У пункті 2 Порядку №419 зазначено, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, національними П(С)БО або національними П(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінзвітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Кого це стосується?
По-перше, це стосується всіх, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджено НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік. Ми звели їх у таблицю 1. До великих підприємств належать ті, у яких показники перевищують критерії для середніх підприємств. Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча би будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль. Тобто, щоб визначитися з формою фінзвітності за I квартал 2019 р., потрібно оцінити показники станом на кінець 2017 та 2018 років.
Таблиця 1
Критерії належності підприємств до мікро-, малих та середніх підприємств у 2019 р.
| Показники | Грошова одиниця | Мікропідприємства | Малі підприємства | Середні підприємства |
| Максимальна балансова вартість активів | Євро | 350000 | 4000000 | 20000000 |
| Грн* | 11250020 | 128571659 | 642858293 | |
| Максимальний чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | Євро | 700000 | 8000000 | 40000000 |
| Грн | 22500040 | 257143317 | 1285716585 | |
| Максимальна середня кількість працівників | 10 | 50 | 250 | |
| * Показники у гривнях розраховано за середньорічним курсом євро за 2018 рік — 32,1429146327317 грн/євро (https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls). | ||||
По-друге, квартальну фінзвітність не подають, а звітують за підсумками року такі СГ — за «малими» формами за П(С)БО 25:
— малі підприємства;
— мікропідприємства;
— юрособи — платники єдиного податку;
— представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Ці суб'єкти звітують раз на рік за малою або спрощеною формою фінзвітності, отже, проміжну квартальну звітність вони не складають і не подають. Усе це не стосується тих, хто звітує за МСФО, — вони подають і квартальну, і річну звітність, бо жодних винятків для них у Порядку №419 не передбачено.
Вищенаведені висновки випливають із п. 2 Порядку №419, в якому зазначено, що річну фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва, подають:
— підприємства, яким відповідно до Закону про бухоблік встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
— підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства.
А як зазначено у ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов'язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Форми квартальної фінзвітності
Статтею 11 Закону про бухоблік встановлено загальні вимоги до фінзвітності. Відповідно до цієї статті фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджено НП(С)БО 1.
Проміжну щоквартальну звітність всі суб'єкти господарювання складають наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це правило складання проміжної фінзвітності встановлено ст. 13 Закону про бухоблік.
Для суб'єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Правила складання цих форм фінансової звітності затверджені П(С)БО 25. Нагадаємо, що П(С)БО 25 затверджено дві форми фінзвітності:
1) Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва. Його подають юрособи — суб'єкти малого підприємництва, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності;
2) Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва. Його подають юрособи — суб'єкти мікропідприємництва, а також суб'єкти малого підприємництва — юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.
Фінзвітність платників податку на прибуток органам ДФС
Крім наведеного вище, пунктом 46.2 ПКУ встановлено обов'язок подавати фінзвітність платникам податку на прибуток до органу ДФС за місцем податкового обліку. Редакція цього пункту вже не перший рік викликає суперечки, хто і коли має подавати цю фінзвітність податківцям, але практична реалізація подання фінзвітності і декларації з податку на прибуток їм вже майже поклала край, і от чому.
Згідно з абз. 2 п. 46.2 ПКУ фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток. Є вимога подавати фінзвітність разом із відповідною декларацією з податку на прибуток. I періодичність її подання чітко визначено п. 137.4, 137.5 ПКУ. Отже, ті, хто подає декларацію щокварталу, подають податківцям і фінзвітність щокварталу, а ті, хто подають декларацію лише за рік, відповідно і фінзвітність подає лише за рік.
Як бути, якщо за нормами Закону про бухоблік та Порядку №419 СГ має звітувати щороку, а за нормами ПКУ він подає квартальну декларацію з податку на прибуток, до якої має додавати фінзвітність? Цю ситуацію не врегульованю Законом про бухоблік та Порядком №419. Тож, на думку автора, достатньо подати квартальну фінзвітність органам ДФС, а квартальну звітність органам статистики подавати не потрібно. Проте на практиці органи статистики часто вимагають подання квартальної звітності. Як реагувати на такі вимоги: чи погодитися з ними, чи наполягати на тому, що Закон про бухоблік та Порядок №419 цього не вимагають, — на розсуд самого підприємства.
Форми та періодичність подання фінзвітності, які мають подавати різні суб'єкти господарювання, ми звели у таблицю 2.
Таблиця 2
Форми проміжної фінзвітності та періодичність подання
| Суб'єкти господарювання | Скорочена фінзвітність за ф. 1-мс, 2-мс (П(С)БО 25) | Фінзвітність малих підприємств за ф. 1-м, 2-м (П(С)БО 25) | «Велика» фінзвітність (НП(С)БО 1) у складі Балансу та Звіту про фінрезультати |
| Мікропідприємства: | |||
| — платники єдиного податку; | Річна — органам статистики | Х | Х |
| — платники податку на прибуток з річним звітним періодом; | Річна — органам статистики та органам ДФС | Х | Х |
| — платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом | Річна — органам статистики, квартальна — органам ДФС | Х | Х |
| Малі підприємства: | |||
| — платники єдиного податку; | Х | Річна — органам статистики | Х |
| — платники податку на прибуток з річним звітним періодом; | Х | Річна — органам статистики та органам ДФС | Х |
| — платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом | Річна — органам статистики, квартальна — органам ДФС | ||
| Середні підприємства — платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом | Х | Х | Квартальна — органам статистики та ДФС |
| Великі підприємства — платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом | Х | Х | Квартальна — органам статистики та ДФС |
Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми писали у «ДК» №3/2019 та «ДК» №3/2019.
Отже, квартальна фінзвітність за I квартал 2019 р. подаватиметься до 25 квітня 2019 р. включно до статуправління, а квартальні платники податку на прибуток звітуватимуть у строки, встановлені для подання податкової декларації, тобто до 10 травня 2019 р. включно.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»