ДФС під час позапланової перевірки щодо ПДВ у ФОПа-«єдинника» виявила договори-заявки від фізосіб та акти виконаних робіт, складені підприємцем на фізосіб без ідентифікації (за словами ДФС) їхніх даних (було вписано тільки П. I. Б. і підпис). Оплата пройшла після надання послуг. Чи правомірні претензії ДФС щодо часткової відсутності даних про фізосіб?
Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вимоги до обов'язкових реквізитів первинних документів містить ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
— назву документа (форми);
— дату складання;
— назву підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як бачимо, Закон про бухоблік вимагає лише наявності особистого підпису для ідентифікації особи, що брала участь у здійсненні господарської операції. Наявності інших ідентифікаційних даних норми закону не вимагають. Незважаючи на те що на фізосіб дія Закону про бухоблік не поширюється, в цьому випадку його норми можна взяти до уваги з метою оподаткування, адже норма п. 44.1 ПКУ поширюється на всіх платників податків.
Первинний документ має бути підписаний особисто особою, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.5 Положення №88).
Закон про бухоблік та Положення №88 передбачають альтернативу особистому підпису особи, яка брала участь у здійснення госпдіяльності — це «інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу», не уточнюючи, що це за дані.
ВГСУ в постанові від 09.04.2013 р. у справі №5023/5085/12 зазначив, що «вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність у документах такого реквізиту, як «інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
Разом з цим ВГСУ в постановах від 07.06.2011 р. у справі №17/91-9/107, від 27.02.2013 р. у справі №5008/567/2012 та ВАСУ в ухвалі від 15.11.2012 р. у справі №14/23 (рішення №К-21310/10) говорять, що у документі має бути зазначено прізвище особи, яка поставила підпис. Відсутність цих даних про особу, яка брала участь у здійсненні госпдіяльності (прізвища й ініціалів), в окремих випадках унеможливлює порядок її ідентифікації (див., наприклад, постанову ВГСУ від 14.08.2012 р. у справі №5016/759/2011(17/38)).
Також ВГСУ в постанові від 15.07.2014 р. у справі №904/7908/13 зазначив, що «відсутність на видатковій накладній посади особи, особистий підпис якої міститься на цій видатковій накладній, не спростовує сам факт здійснення позивачем поставки».
У Національному стандарті України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 наведено вимоги до реквізиту «Підпис».
Так, реквізит 23 — підпис — це обов'язковий реквізит службового документа, що надає йому юридичної сили. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень. Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надрукований не на бланку, скороченої — на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціала(ів) і прізвища. У цьому випадку, оскільки фізособи не є посадовими особами, до реквізиту «підпис» включаються лише особистий підпис, ініціали та прізвище.
З огляду на викладене вище доходимо висновку, що претензії перевіряльників до ідентифікації сторін договорів у первинних документах є безпідставними.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»