• Посилання скопійовано

Врахування премій при розрахунку лікарняних та відпусткових

У якому розмірі під час розрахунку лікарняних та відпусткових враховувати нараховані квартальні та місячні премії (нараховані місяць за місяць, квартал за квартал та нараховані у наступному місяці (кварталі) за попередній)?

Премії та лікарняні

Розрахунок середньоденної зарплати для оплати листків непрацездатності відбувається згідно з Порядком №12661. За ним середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового держсоцстрахування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження зарплати. А місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

При цьому окремих норм щодо врахування в такому розрахунку премій у Порядку №1266 не передбачено. Отже, вони враховуються у тому місяці, в якому їх було нараховано, як звичайна зарплата2.

1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

2 Докладніше див. у листі Мінсоцполітики від 30.08.2013 р. №472/18/99-13 у «ДК» №46/2013.

Але діє обмеження щодо максимальної суми місячного доходу, який можна взяти до розрахунку — це сума доходу, на який нараховувався ЄСВ. З 01.01.2018 р. максимальна величина доходу, на який нараховується ЄСВ, дорівнює 15-ти розмірам мінімальних зарплат. Тож у 2018 р. така максимальна величина (сума) дорівнювала 55845 грн, а у 2019 р. – 62595 грн. Таким чином, якщо за рахунок премії сума місячного доходу перевищує цю межу, то до розрахунку як дохід такого місяця враховуватиметься лише зазначена максимальна величина доходу, на який нараховувався ЄСВ.

Премія та відпусткові

Розрахунок середньоденної зарплати для оплати відпусток (крім відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами) відбувається згідно з Порядком №1001.

1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.

За ним при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження враховуються:

— основна зарплата;

— доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодиниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо);

— виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

— винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

При цьому окремо наголошується, що премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. А ще разова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Є в цьому Порядку дві окремі норми, які прямо говорять про премії:

1) премії, які виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, при обчисленні середньої зарплати за останні два календарні місяці включаються до заробітку у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;

2) у разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої зарплати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.

Але зверніть увагу, що ці норми стосуються випадку, коли базовим розрахунковим періодом є 2 календарні місяці (абз. 3 п. 2 Порядку №100), а не 12 календарних місяців, як це передбачено для розрахунку середньоденної зарплати для оплати відпусткових (абз. 1 п. 2 Порядку №100). Тобто при розрахунку відпусткових ці норми не працюють. Їх треба застосовувати, зокрема, при визначенні середньоденної зарплати за час перебування у відрядженні (коли цього вимагає ст. 121 КЗпП), за час виконання громадських обов'язків тощо.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру