• Посилання скопійовано

Щодо особливостей оплати праці при підсумованому обліку робочого часу

Лист Міністерства соціальної політики України від 02.07.2018 р. №1139/0/101-18/28

Щодо особливостей оплати праці при підсумованому обліку робочого часу

Суттєво. Мінсоцполітики виклало особливості оплати праці при підсумованому обліку робочого часу.

! Працедавцям

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо підсумованого обліку робочого часу та повідомляє.

Згідно зі статтею 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) режим підсумованого обліку робочого часу може вводитися на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня. Враховуючи те, що при п'ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями у суботу та неділю.

Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

При підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов'язків, тимчасовою непрацездатністю тощо (п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138).

Відповідно до зазначеного нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного (п'ятиденного) робочого тижня, в обліковому періоді часу, впродовж якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному і т. д.

У випадку коли працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (п'ятиденного робочого тижня), оскільки відпустки надаються в календарних днях.

Відмінність між календарною нормою робочого часу і розрахунковою нормою робочого часу полягає у тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої — враховують години, не відпрацьовані працівником.

Розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу. Для цього з розрахунковою нормою робочого часу порівнюють фактичний обсяг відпрацьованого працівником часу.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться наприкінці облікового періоду або при звільненні працівника.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Наприкінці кожного місяця упродовж облікового періоду провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо.

При нарахуванні заробітної плати мають дотримуватися вимоги законодавства щодо розміру мінімальної заробітної плати. При цьому при визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованого часу необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

Відповідно до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 3-1 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Усі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Після закінчення облікового періоду (у наведеному в листі випадку — квартал) або при звільненні працівника у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи.

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період (у зазначеному в листі випадку — квартал), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, установленої з дотриманням вимог статей 50, 51 та 53 КЗпП.

Директор Департаменту О. ТОВСТЕНКО

До змісту номеру