До індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.09.2018 р. №3819/IПК/22-01-13-01-10
РРО — це назавжди
В IПК від 04.09.2018 р. №3819/IПК/22-01-13-01-10 (див. «ДК» №41-42/2018) ГУ ДФС у Хмельницькій області відповідає на запитання, чи повинен ФОП, який досяг обсягу доходу 1 млн грн, але припинив підприємницьку діяльність, застосовувати РРО після її відновлення. Відповідь податківців є логічною, але не зовсім підкріпленою нормами ПКУ.
Можливість не застосовувати РРО — суттєва перевага для приватних підприємців на єдиному податку. Та все до пори до часу. Після перевищення обсягу доходу протягом року 1 млн гривень (байдуже, у готівковій, безготівковій, у матеріальній чи в нематеріальній формі) п. 296.10 ПКУ вимагає від платників єдиного податку 2-ї — 4-ї груп (а не лише 2-ї — 3-ї, адже з 15.08.2018 р. набрав чинності Закон від 10.07.2018 р. №2497-VIII, який дозволяє фермерам-ФОПам перебувати у 4-й групі ЄП, про що податківці в цій IПК не згадали) з першого числа наступного кварталу за моментом перевищення переходити на застосування РРО.
Слово «перевищення» має для підприємців — платників ЄП особливе значення. Адже після перевищення дозволених обсягів доходу для своєї групи вони відповідно до п. 293.8 ПКУ мусять перейти на вищу групу платників єдиного податку або, якщо вище вже нікуди, — взагалі на загальну систему оподаткування.
Та це не назавжди. Підпункт 298.1.4 ПКУ обмежує кількість переходів із загальної системи оподаткування на спрощену одним разом на рік, але більше жодних обмежень нема. Тому, як тільки зникнуть обставини, які вимусили підприємця відмовитися від спрощеної системи, він знову може подавати заяву про перехід на єдиний податок.
I от через це у деяких платників єдиного податку могло скластися враження, що такий самий ліберальний механізм поширюється на всі випадки перевищення ними дозволених обсягів доходу, — до кінця року застосовуватиму РРО, а з нового року «почну життя з чистого аркуша» і знову обходитимусь без РРО.
На жаль, це не так. Застосування спрощеної системи — це одне, а застосування РРО — зовсім інше. Пункт 296.10 ПКУ говорить, що воно «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку».
«От власне! — так і хочеться вигукнути. — А якщо я припиняю реєстрацію як платник єдиного податку? Можна буде знову відмовитися від РРО?»
Відповідь регіональної ДФС у коментованій IПК — ні, не можна. I це слушно, адже підприємець на загальній системі, який отримує дохід у готівковій формі, незалежно від суми річного доходу зобов'язаний застосовувати РРО. А от чи буде потрібен РРО у разі повернення на «спрощенку» — це вже не так однозначно.
Але мало того — податківці стверджують, що застосовувати РРО буде змушений і той підприємець, який після перевищення мільйонного доходу вирішив не почати застосовувати РРО, а визнав за краще на якийсь час припинити діяльність.
Висновок цей не підкріплений посиланням на норму ПКУ. Та деяка логіка в ньому є.
По-перше, якщо в одному звітному році було перевищено певний обсяг доходу, варто очікувати, що і в наступному році дохід не буде меншим.
По-друге, підприємець, який заробив мільйон, радше не стане відмовлятися від підприємництва лише заради того, щоб не мати справи з ненависним РРО.
Та все ж припинення діяльності — це припинення діяльності. Людина повністю розраховується з державою і соцфондами з податків і внесків — без цього не знімуть з реєстрації. I якщо після цього вона вирішить знову стати підприємцем, це відбудеться власне «з чистого аркуша». От з поправкою на це і слід розглядати відповідь податківців у цій IПК: при переході зі «спрощенки» на загальну систему РРО потрібен. При поверненні на «спрощенку» ПКУ і Закон про РРО не зобов'язують застосовувати РРО, але завдяки цій IПК ми знаємо, що податківці цього вимагатимуть. I при поновленні підприємництва на ЄП після зняття з реєстрації як ФОП — РРО в загальному випадку спершу не потрібен.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор