До листа Мінфіну України від 26.09.2018 р. №11420-10-10/25191
Господарські операції між платником податку на прибуток та нерезидентом визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються умови пп. 39.2.1.7 ПКУ:
— річний дохід платника від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
— обсяг таких господарських операцій платника з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
I далі платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Адже віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати їх на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів установлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ПКУ.
Зверніть увагу: у пп. 39.2.1.4 ПКУ уточнюється, що господарськими операціями для потреб трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених чи непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток платника.
А тепер проаналізуймо, які податкові наслідки має платник податку на прибуток при виплаті дивідендів, які сплачуються резидентом на користь нерезидента. За нормою пп. 141.4.1 ПКУ дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента-юрособи, є доходом нерезидента з джерелом походження з України. На дату виплати доходу резидент зобов'язаний утримати податок із таких доходів за ставкою в розмірі 15%1 їх суми та за їх рахунок. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати.
Виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидентів не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток такого платника. Це слушно зауважує Мінфін у коментованому листі, з такою позицією погодились і податкові органи2 (додатково див. лист ДФСУ від 27.09.2018 р. №29993/7/99-99-15-02-02-17).
Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначені у п. 39.3 ПКУ. Позаяк жоден із методів не може бути застосований до господарської операції з виплати дивідендів платником податку на користь нерезидента, а отже, немає законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не мають сенсу.
Але якщо виплата здійснюється у формі, відмінній від грошової, зазначені вище аргументи не діють. Нагадаємо, що, згідно з пп. 57.1-1.2 ПКУ3, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
1 Ставка може бути меншою, якщо це передбачено Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. У пп. 141.4.2 ПКУ щодо цього є уточнення: якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Додатково слід узяти до уваги ст. 103 ПКУ.
2 http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/352340.html.
3 Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 ПКУ.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Отже, можна зробити висновок, що у цьому випадку є можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» і до такої операції застосовуються правила трансфертного ціноутворення. А тому така операція має відображатись у звіті про контрольовані операції, який слід було подати за наслідками 2017 року до 1 жовтня поточного.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»