Підприємство — платник ПДВ має від'ємне значення з ПДВ (заповнюються рядки 19, 21 декларацій з ПДВ). У минулих деклараціях з ПДВ не було зазначено суму ліміту реєстрації податкових накладних у підрядку 19.1. Чи треба виправляти цю ситуацію та які можуть бути наслідки?
У рядку 19.1 податкової декларації з ПДВ відображається: «з рядка 19 сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації». Довідково у підрядку рядка 19.1 зазначається: «сума, обчислена відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації», тобто так званий ліміт реєстрації податкових накладних. У самому ж рядку 19.1 проставляється додатна різниця між цим лімітом та значенням рядка 19.
Якщо довідкова сума ліміту у підрядку 19.1 не заповнювалася, то значення самого рядка 19.1 дорівнювало рядку 19 і, відповідно, не було можливості заповнити рядок 20 декларації, адже туди потрапляє лише різниця між рядками 19 та 19.1, яка в цьому випадку дорівнює нулю.
За відсутності показників у рядку 20 сума від'ємного значення, сформована у рядку 19, повністю переноситься у рядок 21. Якщо це правильно, тобто якщо підприємство спрямовує суму від'ємного значення лише в рахунок податкового кредиту наступного звітного періоду (не претендуючи на бюджетне відшкодування чи на зменшення боргу з ПДВ), то подавати уточнюючі розрахунки немає необхідності, адже в будь-якому разі сума з рядка 19 повністю потрапила б до рядка 21. Якби підприємство правильно заповнило довідковий підрядок 19.1, воно б тоді заповнило рядок 20.3, який знову ж таки потрапив би до рядка 21.
Отже, незаповнення довідкового підрядка 19.1 (суми ліміту) впливає лише на вибір напряму використання від'ємного значення у підрядках 20.1 та 20.2 рядка 20 декларації. Якщо підприємство не бажає заповнювати підрядки 20.1 та 20.2, то в цьому випадку це не призводить до перекручення показника рядка 21.
У п. 50.1 ПКУ зазначено: якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Чи можливі санкції до платника за невиконання цього обов'язку, якщо на суму ПДВ до сплати ця ситуація не вплинула? Позаяк рядок 21 сформовано правильно, і при цьому недоплати ПДВ не виникає, до негативних наслідків це не призводить, адже для такої ситуації штрафних санкцій не передбачено.
Утім, платник ПДВ може виконати свій обов'язок з виправлення раніше поданих декларацій, але при цьому йому слід мати на увазі, що у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку — п. 102.1 ПКУ. Тобто з поданням уточнюючого розрахунку поновлюється трирічний строк давності для перевірки того періоду, за який подано уточнюючий розрахунок.
На нашу думку, можна почати правильно заповнювати довідковий підрядок 19.1 з поточної декларації. За його невиправлення у минулих деклараціях для цього випадку штрафних санкцій у ПКУ не передбачено.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»