Якими мають бути строки інкасації? Як здавати готівку до банку? Хто з працівників має право це робити? Як складати ВКО на таку операцію? Що є підтвердженням здавання готівки? Відповідаємо на основні запитання щодо інкасації.
Загальні вимоги
Підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівку у межах, що не перевищують самостійно встановленого ними ліміту каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
За п. 14 Положення №148 підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків.
А от банкам і ФОПам ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Строки інкасації
Порядок визначення ліміту каси затверджено розд. V Положення №148. Але при визначенні ліміту каси слід ще спиратися на строки інкасації. Цим самим розділом встановлено строки інкасації готівки.
Вимоги до строків інкасації визначено п. 48 та 49 Положення №148. Вони залишилися такими самими, які були у Положенні №637.
Зокрема, здавати готівку на поточні рахунки повинні:
1) установи/підприємства, розташовані у населених пунктах, де є банки, — щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їхніх кас];
2) підприємства, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, не дає змогу забезпечити здавання готівки у день її надходження, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів;
4) страховики та підприємства, які випускають та проводять лотереї, можуть здавати готівку не рідше одного разу на п'ять робочих днів.
5) підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати/програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.
Зверніть увагу: пунктом 49 Положення №148 визначено, що вищенаведені строки здавання готівкової виручки (готівки) мають узгоджуватися підприємствами з банком і обов'язково визначаються в договорах банківського обслуговування. Тож строки інкасації готівки не можуть бути більшими, ніж установлені. Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів також визначаються в договорі на інкасацію коштів.
Коли можна не здавати готівку до банку
Згідно з п. 49 Положення №148 підприємство, яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.
Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства. Звісно, така вина має бути документально зафіксована. Наприклад, таким документом буде лист-повідомлення від банку про неможливість проведення інкасації. Ця інформація знадобиться під час перевірок ДФС, адже для підприємства це штрафонебезпечна ситуація.
Порядок проведення інкасації
За п. 16 Положення №148 СГ можуть отриману виручку здавати в банк самостійно, через службу інкасації, або шляхом переказу через відповідні установи.
При цьому готівкова виручка (готівка) здається для зарахування на будь-який банківський рахунок суб'єкта господарювання на його вибір.
Щодо переказу. Готівку для переказу на банківські рахунки можна здавати до операторів поштового зв'язку, національних операторів та небанківських фінустанов, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.
Щодо самостійного здавання. Готівка може здаватися суб'єктами господарювання самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації.
Підтвердження здавання готівки до банку
Відповідно до п. 29 Положення №148 документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Хто може здавати готівку до банку при самостійному здаванні
Тут слід звернутися до п. 45 Положення №148. По-перше, касиру або працівнику іншого підприємства, залученому на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу, забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
По-друге, на підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.
По-третє, підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з письмовим розпорядженням керівника.
З цього випливає, що за наявності касира інша особа не може здавати до банку готівку. Якщо ж касира немає, то всі касові операції, у т. ч. здавання готівки до банку, має виконувати уповноважена особа. Мати касира і водночас уповноважити окремого працівника здавати готівку до банку не можна. Ці функції має виконувати один працівник.
Здавання готівки відокремленими підрозділами
Відокремлені підрозділи підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юросіб або банку чи небанківської фінустанови.
Нагадаємо, що за п. 12 Положення №148 підприємство зобов'язане розробити та затвердити внутрішнім документом Порядок оприбуткування готівки в касі підприємства. У ньому необхідно уточнити порядок здавання готівки відокремленим підрозділом. Для відповідальних осіб відокремлених підрозділів порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами підприємства (розпорядженням або наказом керівництва).
Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до каси для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків. Це передбачено п. 15 Положення №148.
Щодо зберігання готівки у відокремлених підрозділах. За п. 6 розд. III Порядку №547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій (приймання або видача готівки від покупців).
Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Як заповнювати ВКО при здаванні готівки до банку
Реквізити у ВКО «Одержав», «Дата», «Сума», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача (які заповнюються отримувачем готівки), не заповнюються у касових ордерах на загальні операції. А здавання готівки є одним із видів загальних операцій. Тому перелічені реквізити не потрібно заповнювати.
Iнші реквізити у касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.
Реквізит видаткового касового ордера «Видати» має бути заповнений обов'язково (п. 32 Положення №148).
За роз'ясненням Нацбанку у листі від 12.06.2018 р. №50-0007/32326 (див. «ДК» №27/2018), у разі оформлення ВКО для здавання готівки до банку в реквізиті «Видати» зазначається П. I. Б. касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку.
До того ж потрібно заповнити реквізит «Додаток». У ньому слід зазначити підставу для заповнення ВКО. Ним може бути договір щодо інкасації, а також документ, що підтверджує здавання готівки в банк.
Позиція податківців
Податківці стверджують*, що непроведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використанням операції «службове внесення», може призвести до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.
Якщо немає можливості зберігати всі кошти у скриньці РРО, можна скористатися сейфом — за умови його розташування на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. На це вказувало ГУ ДФС у Волинській області в IПК від 24.05.2018 р. №2301/IПК/03-20-14-05-11 (див. «ДК» №29/2018).
Відповідно, у касі виручку відокремлених підрозділів за вихідні потрібно буде оприбуткувати в перший робочий день каси. А взаємодію центральної каси з відокремленими підрозділами слід прописати в окремому наказі.
* http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/277650.html.
Відповідальність за недотримання строків інкасації
Наразі штраф за недотримання строків інкасації встановлено тільки для торговельних підприємств. За ст. 164-4 КУпАП за несвоєчасне здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, передбачено накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від 17 до 88 н. м. д. г. (від 289 грн до 1496 грн).
За повторне та наступні порушення до осіб, відповідальних для здавання виторгу, застосовуватиметься штраф від 43 до 175 н. м. д. г. (від 731 грн до 2975 грн).
До того ж перевищення строків інкасації впливає на встановлення податківцями при перевірках понадлімітних сум, а це вже призведе до штрафу у двократному розмірі від виявленої понадлімітної суми за кожен день. Фінансовий штраф за перевищення ліміту каси встановлено абз. 2 п. 1 Указу №436.
Нормативна база
- Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»