Коли реєстрацію платника ПДВ може бути анульовано? Хто приймає рішення про анулювання? Як провести останні операції платника ПДВ та як подати останню декларацію? Як повернути надміру перераховані кошти з ПДВ?
Позаяк платником ПДВ не можна стати автоматично, то законодавством передбачено порядок реєстрації платника ПДВ та, відповідно, анулювання такої реєстрації. Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регламентований ст. 184 ПКУ та розділом V Положення №1130. Далі розглянемо основні моменти такого анулювання1.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ зазначені у п. 184.1 ПКУ. Перелік цих підстав є вичерпним, усього їх дев'ять. Рішення про анулювання може прийняти як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган (докладніше про це — далі). Тож варто добре проаналізувати ці підстави для анулювання, щоб не виникло ситуації, коли анулювання відбудеться за рішенням контролюючого органу несподівано для платника ПДВ.
Контролюючі органи
Контролюючі органи визначені у ст. 41 ПКУ: це ДФСУ та її територіальні органи* в областях, м. Києві, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офіс великих платників податків ДФС. До речі, ГУ ДФС у Херсонській області** обслуговує платників АР Крим та м. Севастополя, які не перереєструвалися в інші регіони України.
* http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi.
** http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/hersonska-oblast.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи — банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Відповідно до п. 184.2 ПКУ, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ПКУ, здійснюється тільки за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, може здійснюватися як за заявою платника ПДВ, так і за самостійним рішенням контролюючого органу. Отже, на практиці платник ПДВ може самостійно подавати заяву про анулювання у паперовій або в електронній формі (п. 5.3 Положення №1130) на будь-якій з дев'яти підстав, крім підстави, визначеної у пп. «є» п. 184.1 ПКУ: якщо фізособа — платник ПДВ (тут мається на увазі ФОП) померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність, вона не зможе самостійно подати заяву. Реєстрацію такої фізособи буде анульовано за рішенням контролюючого органу.
За своїм самостійним рішенням (пп. «а» п. 184.1 ПКУ) платник ПДВ може подати заяву про анулювання, тільки якщо він був зареєстрований таким платником протягом попередніх 12 місяців та загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою за 1 млн грн (без урахування ПДВ). Загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається за даними податкових декларацій — це рядки 1, 2 та 3 декларації, а також звільнені від ПДВ операції, відображені у таблиці 1 додатка 6 до декларації2.
1 Далі для скорочення під терміном «анулювання» будемо мати на увазі анулювання реєстрації платника ПДВ.
2 За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.
До загальної вартості оподатковуваних товарів/послуг, що надаються платником ПДВ, слід включити операції, що оподатковуються за ставкою 20%, 7%, за нульовою ставкою та звільнені від ПДВ операції, — за аналогією з визначенням обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ для цілей реєстрації платником ПДВ, — п. 181.1 ПКУ. Саме так роз'яснюють податківці, наприклад, тут: http://sumy.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-71779.html.
При цьому всі податкові зобов'язання з ПДВ мають бути сплачені. Iншими словами, лише за умови перебування платником ПДВ протягом 12 місяців, а також скорочення обсягів оподатковуваних операцій до суми, що є меншою за граничний обсяг для реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ), можна добровільно полишити лави платників ПДВ.
За інших підстав, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, анулювати реєстрацію може як сам платник ПДВ, так і контролюючий орган. В останньому випадку вже колишній платник ПДВ дізнається про це постфактум. Щоб мінімізувати ймовірність такої «несподіванки» та мати можливість завчасно підготуватися, окремо звернемо увагу на підстави, визначені у пп. «в» та «г» п. 184.1 ПКУ.
Так, якщо платник ПДВ на загальній системі або платник єдиного податку з ПДВ (за ставкою 3%) переходить на сплату єдиного податку без ПДВ (за ставкою 5%), податківці мають право самостійно анулювати його реєстрацію (пп. «в» п. 184.1 ПКУ). Але, як правило, вони цього не роблять і вимагають, щоб одночасно із поданням заяви щодо переходу на 5% ставку єдиного податку платник подав і заяву щодо анулювання реєстрації платника ПДВ. Тож перед зміною системи оподаткування або ставки єдиного податку слід провести підготовчу роботу та вчасно здійснити перехідні операції (про це — далі), а відтак самостійно подати заяву на анулювання.
Також платники ПДВ, які тимчасово припинили діяльність, забувають про «підступний» пп. «г» п. 184.1 ПКУ, згідно з яким податківці самостійно анулюють реєстрацію платника ПДВ, якщо він протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ1 та/або подає декларацію, у якій немає показників щодо постачання або придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. При розгляді питання анулювання реєстрації згідно з пп. «г» п. 184.1 ПКУ 12 місяців визначаються без урахування місяця, в якому особа була зареєстрована платником ПДВ, якщо така реєстрація відбулася з дня іншого, ніж перший день календарного місяця (п. 5.2 Положення №1130).
1 Згідно з п. 49.2 ПКУ декларацію можна не подавати, якщо у звітному періоді немає показників для декларування. Це правило не діє, якщо платник ПДВ має від'ємне значення, адже це теж показник для декларування.
Тобто якщо 12 місячних декларацій або 4 квартальних1 поспіль подаються без заповнення розділів I і II (за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21), то податківці можуть самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації такого декларанта, незважаючи на те що у декларації можуть бути показники рядків 16, 16.1 та 21 (коли платник ПДВ декларує лише від'ємне значення минулих періодів).
Для уникнення цієї ситуації треба стежити за показниками декларацій, в тому числі проводити оподатковувані операції або робити закупівлі товарів/послуг з ПДВ. У ЗIР, підкатегорія 101.03, податківці зазначають: якщо «наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні». Тобто достатньо буде відображати в декларації тільки податковий кредит з ПДВ без обов'язкової наявності податкових зобов'язань, щоб убезпечитися від спрацювання пп. «г» п. 184.1 ПКУ.
Дата анулювання реєстрації платника ПДВ
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Перевірити себе платник ПДВ може самостійно: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Анулюється реєстрація платника ПДВ на дату:
— подання заяви платником ПДВ (для анулювання за місцем перебування на обліку платник ПДВ подає заяву за формою №3-ПДВ (додаток 3 до Положення №11302) або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
— зазначену в судовому рішенні;
— припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
— що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
1 Відповідно до п. 202.2 ПКУ платники ПДВ, які сплачують єдиний податок, можуть обрати квартальний податковий період.
2 Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше. Наприклад, якщо контролюючий орган прийняв рішення про анулювання раніше, ніж платник ПДВ подав заяву, датою анулювання буде дата прийняття рішення податківцями.
Відповідно до п. 184.10 ПКУ про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Якщо платник ПДВ подав заяву про анулювання, а податківці з'ясують, що насправді для такої заяви немає підстав (наприклад, у тому разі, якщо протягом останніх 12 місяців вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, більше ніж 1 млн грн, а платник ПДВ подав заяву про анулювання на підставі пп. «а» п. 184.1 ПКУ), то контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви повинен надати вмотивовану письмову відмову з поясненнями (п. 184.4 ПКУ).
Останній звітний період
Останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників ПДВ буде період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду (тобто перше число наступного місяця або кварталу) до дати анулювання реєстрації. Наприклад, якщо дата анулювання 9 липня 2018 р., то останнім звітним періодом буде липень 2018 р. або III квартал 2018 р. До декларації слід буде включити операції, проведені з 1 липня до 9 липня 2018 р. включно.
Нагадаємо, що відповідно до п. 202.1 ПКУ для платників ПДВ звітним періодом є календарний місяць, а у випадку, передбаченому п. 202.2 ПКУ, — календарний квартал. Відповідно до п. 49.18 та п. 203.1 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю — протягом 20 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю — протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідальність
Податківці неодноразово звертали увагу*, що у разі несвоєчасного звітування з ПДВ нарахування ПДВ буде здійснено податковим органом і до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 54.3.1, п. 120.1, п. 123.1 ПКУ. Суб'єкти господарювання, реєстрацію ПДВ яких анульовано та яких вилучено з реєстру платників ПДВ, після закінчення граничних термінів для подання декларації з ПДВ не мають можливості подавати податкові декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та інші податкові періоди, за які звітність не було своєчасно подано.
* Наприклад, тут: http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-263583.html.
Сплата податкових зобов'язань з ПДВ
Суми ПДВ, зазначені в декларації з ПДВ, що подається за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунку платника ПДВ не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов'язань. Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, то особа, реєстрацію платником ПДВ якої анульовано, зобов'язана протягом 10 к. д., наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься вона зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.
А от у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених ст. 200 ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ПКУ).
Повернення помилково або надміру сплачених коштів
Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Для закриття електронного рахунку ДФС надсилає Держказначейству реєстр платників ПДВ. На підставі такого реєстру Держказначейство перераховує суми податку до бюджету. Повідомлення про закриття електронних рахунків Держказначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунку.
З огляду на це треба заздалегідь подбати про те, щоб на цьому рахунку не було зайвих коштів у сумі, що перевищує суму податкових зобов'язань платника ПДВ, яку він має сплатити за даними останньої декларації. При цьому у пригоді стануть норми п. 200-1.6 ПКУ: якщо на дату подання декларації з ПДВ (у тому числі останньої декларації) сума коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ), платник ПДВ має право подати у складі такої декларації заяву за формою додатка 4 до декларації. Відповідно до цього додатка такі кошти перераховуються на поточний рахунок платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає у додатку 4, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.
Напрями повернення коштів:
— на поточний рахунок платника податків в установі банку;
— на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Відповідно до п. 43.4 ПКУ
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання також можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ — за його заявою, яку він складає у довільній формі. Подання заяви є обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання (п. 43.3 ПКУ). Цю заяву також можна подати в електронній формі — щодо цього є консультація на сайті ДФС у Рівненській області1.
Згідно з п. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на його поточний рахунок в установі банку або готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.
Перехідні операції на дату анулювання та податкові накладні
Розгляньмо кілька прикладів перехідних операцій.
Приклад 1 Підприємство отримало передоплату за товар 02.07.2018 р., ще перебуваючи у статусі платника ПДВ. Реєстрацію цього підприємства як платника ПДВ анульовано 09.07.2018 р. Товар був відвантажений покупцю 12.07.2018 р. У цьому разі підприємство-продавець нараховує податкові зобов'язання з ПДВ на дату отримання передоплати (02.07.2018 р.), а також повинно зареєструвати податкову накладну не пізніше 09.07.2018 р. За цих умов покупець отримає податковий кредит.
Приклад 2 Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 02.07.2018 р. Підприємство надало послугу (яка не оплачена) в липні 2018 року, відповідний акт підписано 16.07.2018 р. У цьому разі підприємство за такою послугою не буде нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ на дату підписання акта, тому що анулювання реєстрації ПДВ відбулося раніше.
Приклад 3 Постачальник — платник ПДВ 02.07.2018 р. отримав від покупця передоплату за товар у розмірі 70% його вартості. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 16.07.2018 р., а 20.07.2018 р. товар був повністю відвантажений покупцеві. У цьому разі частина відвантаженого, але не оплаченого товару (30%) вже не оподатковується ПДВ. Тобто ціна на цю частину товару повинна бути сформована вже без урахування ПДВ.
Приклад 4 Реєстрацію платника ПДВ анульовано з 16.07.2018 р. Він повинен подати останню декларацію з ПДВ за липень 2018 р. До цієї декларації він зможе включити лише ті суми податкового кредиту, що підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Податкові накладні, що складені до 16.07.2018 р. та які залишаються незареєстрованими в ЄРПН на цю дату, не можуть бути включені до податкового кредиту.
Ось такі можуть бути варіанти перехідних операцій. В ідеальному випадку, коли платник ПДВ заздалегідь готується до анулювання реєстрації платником ПДВ, він може узгодити всі свої операції з контрагентами з урахуванням таких питань:
— чи потрібні зареєстровані податкові накладні його покупцям та замовникам (приклади 1, 2). Залежно від цього можна здійснити операцію до або після анулювання;
— чи буде необхідно окремо узгоджувати з покупцями ціну товарів/послуг з урахуванням ПДВ та без урахування ПДВ, тобто чи зміниться ціна на ту частину товару/послуги, які будуть поставлені без ПДВ (приклад 3);
— яка ймовірність недоотримання податкового кредиту через те, що деякі постачальники не встигнуть зареєструвати свої податкові накладні до дати анулювання (приклад 4);
— а також якщо є необхідність коригування сум ПДВ, відображених у раніше зареєстрованих податкових накладних, особливо у випадках, коли РК реєструє покупець, — у цьому випадку платник ПДВ сам зацікавлений.
Залежно від відповідей на ці питання слід планувати дати здійснення операцій та дату подання заяви на анулювання реєстрації платником ПДВ. Зокрема, варто завершити всі свої операції — як постачання, так і придбання, зареєструвати всі податкові накладні, отримати всі належні податкові накладні від постачальників та РК і вже тоді подавати заяву на анулювання.
Пунктом 201.1 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у термін, встановлений п. 201.10 ПКУ. Позаяк право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має лише особа, зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право зазначеною особою втрачається (п. 184.5 ПКУ). Тож платник ПДВ, реєстрацію якого анульовано, вже не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.
Зверніть увагу!
Після дати анулювання вже не можна буде відкоригувати відповідно до ст. 192 ПКУ суми ПДВ за операціями, що були здійснені до анулювання, — адже розрахунки коригування до податкових накладних вже не можна зареєструвати. Щодо цього див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2016 р. №8078/10/26-15-12-01-18.
Визначення податкових зобов'язань на залишки активів
Відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів. Забігаючи трохи наперед, звертаємо увагу на те, що в цьому пункті немає вимоги щодо складання та реєстрації податкової накладної. Таке правило щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ не поширюється на анулювання реєстрації ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу1 відповідно до закону.
Звичайна ціна
Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайною ціною є ціна товару, визначена сторонами договору, і якщо не доведене зворотне, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Проте порядку визначення ринкової вартості для нашого випадку ПКУ не встановлено. Тож платники ПДВ можуть орієнтуватися на ринкові пропозиції аналогічних об'єктів, які можна знайти у відкритих джерелах.
1 Про виділ та поділ платників ПДВ ми писали у «ДК» №28/2018.
Щодо необоротних активів, які були введені в експлуатацію до дати анулювання реєстрації ПДВ, то, на нашу думку, їх можна вважати невикористаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності лише в тій частині їх вартості, яка ще не замортизована. Але податківці чітко дотримуються букви закону і вважають, що необоротні активи для потреб п. 184.7 ПКУ теж слід оцінювати за звичайними цінами. У листі від 12.11.2015 р. №24137/6/99-99-19-03-02-15 (див. «ДК» №50/2015, коментар «ДК») вони надали роз'яснення щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на необоротні активи, які перебувають на балансі платника ПДВ на дату анулювання реєстрації ПДВ, зазначивши, що в цьому разі використовувати залишкову вартість для нарахування ПДВ платник не має права. Вони наполягають на звичайній (ринковій) ціні за такими необоротними активами на дату нарахування податкових зобов'язань.
Таку саму позицію контролерів викладено в індивідуальній податковій консультації від 25.10.2017 р. №2370/6/99-99-15-03-02-15/IПК. Але зауважимо, що, як правило, звичайна ціна на основні засоби, що вже були у використанні, є нижчою за звичайну ціну таких основних засобів, але нових. За бажання можна зробити експертну оцінку ОЗ, але це не є обов'язковим: у ст. 7 закону про оцінку відповідної підстави немає.
Дію п. 184.7 ПКУ податківці поширюють1 і на дебіторську заборгованість за передоплатами за товари/послуги, за якою платник ПДВ отримав податковий кредит (ЗIР, підкатегорія 101.03). Позаяк в самому п. 184.7 ПКУ буквально йдеться про товари/послуги, які не були використані в оподатковуваних операціях, можна дійти думки, що тут маються на увазі лише отримані товари/послуги, які вже є в наявності (товари) або віднесені до витрат (послуги). Але податківці вважають такими й ті товари/послуги, які ще не були отримані, але були оплачені з ПДВ і за передоплатою визнавався ПК, — на суми такої передплати теж слід визначити податкові зобов'язання з ПДВ.
1 Думку запорізьких податківців див. тут: http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/320097.html.
Особливості складання податкової накладної відповідно до п. 184.7 ПКУ. Відповідно до п. 8 Порядку №1307, у верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X» та проставляють тип причини «10».
Згідно з п. 11 Порядку №1307, це буде зведена податкова накладна, відповідно, в графі «Зведена податкова накладна» робиться позначка «X». У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. I. Б.), у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний IПН «600000000000». Далі, відповідно до п. 16 Порядку №1307:
— у графі 2 розділу Б зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання;
— у графі 4 — «грн»;
— у графі 10 — вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ;
— графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються.
Таку ПН слід також зареєструвати в ЄРПН на загальних підставах у загальні строки, передбачені п. 201.10 ПКУ. Що буде, якщо платник ПДВ не встигне зареєструвати таку ПН до дати анулювання реєстрації? Особливо це актуально у випадках, коли анулювання відбувається за рішенням контролюючого органу, а платник ПДВ дізнається про це вже постфактум. Якщо уважно вивчити вимоги п. 184.7 ПКУ, то ми там не знайдемо приписів щодо обов'язкового складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, на відміну від п. 198.5 ПКУ, у якому прямо прописана необхідність складання та реєстрації зведеної податкової накладної. Але ж у Порядку №1307 є приписи щодо складання ПН з типом причини «10»!
Тож чи буде штраф за нереєстрацію такої ПН? На думку автора — ні, бо у п. 184.7 ПКУ не прописано обов'язку щодо її складання. Але податківці можуть мати фіскальну позицію: наприклад, можливе застосування штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, адже формально норми п. 120-1.1 ПКУ діятимуть і в цьому випадку. Для отримання відповіді на це запитання можна подати контролюючому органу запит на індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ. Наразі податківці нічого про це не пишуть у ЗIР, підкатегорія 101.03, відповідь на запитання: «У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?».
Нормативна база
- Закон про оцінку майна — Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 14.11.2014 р. №1130.
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»